04 липня 2016 року Справа № 910/20714/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Козир Т.П.,
Татькова В.І.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016
у справі № 910/20714/15 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Карпатські зорі" Центр реабілітації та оздоровлення
до 1) Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк";
2) Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк";
3) Товарної біржі "Електронні торги України"
про визнання недійсними результатів конкурсу з реалізації активів
ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/20714/15.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, скаржником оскаржується постанова господарського суду апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Отже, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення, скаржник повинен був сплатити судовий збір окремо з кожної з таких немайнових вимог у загальному розмірі 4 384,80 грн., а саме:
- 1 461,60 грн. за вимогу про визнання недійсним результату конкурсу з реалізації активів ПАТ "Брокбізнесбанк", лот № 200697 з продажу права вимоги за кредитним договором № 7/12/Ю від 23.08.2012;
- 1 461,60 грн. за вимогу про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором поруки № 21 від 03.07.2015, укладеного ПАТ "Брокбізнесбанк" та ПАТ "Український іноваційний банк";
- 1 461,60 грн. за вимогу про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 09.07.2015, укладеного ПАТ "Брокбізнесбанк" та ПАТ "Український інноваційний банк" який посвідчений Скульською Т.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р. № 5114.
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додана квитанція № 114 від 31.05.2016 про сплату судового збору у розмірі 2 924,00 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4, ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/20714/15 повернути ОСОБА_2.
Головуючий суддя: В. Картере
Судді: Т. Козир В. Татьков