22 червня 2016 року м. Київ К/9991/68682/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Ліпський Д.В., Ситников О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012р. у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Горлівське управління шахтобудмеханізації» про стягнення заборгованості,-
У січні 2012 року ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 8597,49 грн., в тому числі 7172,22 грн. - недоїмка, 1425,27 грн. - пеня.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмка) в розмірі 7172,22 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ВАТ «Горлівське управління шахтобудмеханізації» є юридичною особою та перебуває на обліку як платник страхових внесків у ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області.
З 14.12.2011р. по 16.12.2011р. позивачем проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків та їх витрачання за період з 01.04.2008р. по 13.12.2011р., за результатами якої складений акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 175 від 16.12.2011р.
Під час перевірки встановлений факт порушення вимог Інструкції № 36, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати страхових внесків ВАТ «Горлівське управління шахтобудмеханізації» за період з 12.05.2009р. по 10.10.2011р. в розмірі 7172,22 грн., за що нарахована пеня в розмірі1425,27 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за правилами пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо стягнення заборгованість зі сплати страхових внесків у вигляді недоїмки.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що на час прийняття рішення про нарахування пені не існувало закону, який би передбачав її стягнення, оскільки з 01.01.2011р. втратила чинність частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
З висновками судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Так, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Абзацом 6 цього пункту передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків, на яку була нарахована пеня, виникла в період дії частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а тому за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19.02.2013р. (№432а12), від 01.10.2013р. (№323а13), від 19.11.2013р. (№327а13) та від 01.04.2014р. (№21-49а14).
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області задовольнити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012р. скасувати.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Горлівське управління шахтобудмеханізації» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області пеню в розмірі 1425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн. 27 коп.
В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
Д.В. Ліпський
О.Ф. Ситников