"22" червня 2016 р. м. Київ К/9991/70120/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Ліпський Д.В., Ситников О.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку, третя особа - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» про зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2012 року ТОВ «Ерлайт» звернулося до суду з позовом про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №21988121 від 31.01.2011р. з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №22/222 від 12.10.2010р.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилася третя особа, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 1 статті 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно статті 121-2 ГПК України скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарським судом.
Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції. Проте такий висновок не можна визнати обгрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця, які пов'язані з виконанням судового наказу №22/222 від 12.10.2010р., виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь позивача суми заборгованості в розмірі 1505929,61 грн.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду врегульовано Господарським процесуальним кодексом України, що, в свою чергу, виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, судами не враховано, що юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 228 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином, передбачені статтями 155 і 157 КАС України підстави тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 228, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012р. скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
Д.В. Ліпський
О.Ф. Ситников