21 червня 2016 року м. Київ К/800/16539/16
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Карась О.В., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі № 803/2588/15 (876/10093/15)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс»
до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
15.06.2016 (згідно штампу на поштовому конверті) Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області подала касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та оформлений належним чином документ про повноваження представника, що подав касаційну скаргу.
Однак, всупереч вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги документ про сплату судового збору та оформлений належним чином документ про повноваження представника, що подав касаційну скаргу не додані.
При цьому до касаційної скарги додано клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на рахунках Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.
Відповідно до ч. 1ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши вказане клопотання Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення значених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 88, 106, ч. 3 ст. 108, ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про звільнення її від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі № 803/2588/15 (876/10093/15) залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 22.07.2016 та роз'яснити, що у разі не усунення ним зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута останньому та вважатись неподаною.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України О.В. Карась