10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"04" липня 2016 р. Справа № 817/56/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними ,
У січні 2016 році ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - Сарненська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення 01.11. 2015 року до інтегрованої картки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року в сумі 4167,39 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду 13.05.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Судом встановлено , що на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року, Сарненською ОДПІ збільшено суму податкового зобов'язання для ОСОБА_3 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості в розмірі 4167,39 грн.. (а.с. 7).
Податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року було отримано позивачем через поштовий зв"язок за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1, Рівненської області, 28.08. 2015 року, що підтверджено повернутим відповідним поштовим повідомленням (а.с. 42).
Дане повідомлення було оскаржено ОСОБА_3 в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Рівненській області (а.с. 8-10).
Про оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року позивачем було повідомлено Сарненську ОДПІ 11.09. 2015 року, про що свідчить відмітка останньої (а.с. 11).
Рішенням Головного управління ДФС у Рівненській області № 1135/14/17-00-10-04-04/195 від 09.11. 2015 року скаргу позивача 11.09. 2015 року - залишено без задоволення.
25.11. 2015 року позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року до ДФС України (а.с. 15-17).
Про оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року позивачем було повідомлено Сарненську ОДПІ, про що свідчить копія фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» ВПЗ Сарни-3 (а.с. 18).
Рішенням ДФС України № 11622/Г/99-99-10-01-03-14 від 14.12. 2015 року про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року було залишено без змін та збільшено податкове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року у сумі 7082,41 грн., а скаргу ОСОБА_3 - без задоволення (а.с. 19-21).
Згідно інформації Сарненської ОДПІ № 119/17-14-17-14 від 06.01. 2016 року та витягу з електронної бази Сарненської ОДПІ, 01.11. 2015 року до інтегрованої картки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) було внесено інформацію щодо недоїмки відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 94924-17 від 30.06. 2015 року в сумі 4167,39 грн. (а.с. 27, 28, 69).
Вказана обставина стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.
Так, згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Абзацом четвертим п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, згідно з наказом ДПА України № 1236 від 28.11.2012р. «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2012р. за № 2135/22447, (далі - Порядок № 1236) з метою забезпечення єдиного порядку нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість затверджено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.
Відповідно до Порядку № 1236 замість податкових повідомлень, податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачено складання та надсилання платникам податків лише податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1236 структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, уносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 12), або реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 13), які ведуться в цілому в органі державної податкової служби в електронному вигляді.
Пунктами 3.5, 3.6 Порядку № 1236 передбачено, що після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків.
Згідно з п. 3.8 Порядку № 1236 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
Аналогічний порядок надіслання та отримання передбачено абзацом 2 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України.
Пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 1236 передбачено, що після вручення (отримання інформації про вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, передає корінець податкового повідомлення-рішення з відміткою щодо вручення платнику податків структурному підрозділу, який його склав (у разі направлення податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або щодо невручення поштового відправлення).
Структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, вносить дані до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у день отримання корінця податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що посадовими особами відповідача було правомірно визначено грошове зобов'язання для позивача, сформовано та надіслано податкове повідомлення-рішення, інформацію про яке, у день отримання повідомлення про вручення поштового відправлення, було внесено до електронного реєстру податкових повідомлень-рішень.
Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок № 765).
Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 765 передбачено, що за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 765 зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, відображення відповідачем зобов'язань в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині не узгоджених сум не відповідає нормам Порядку № 765.
Що стосується компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, то колегія суддів зазначає. що вони урегульовані Податковим кодексом України.
Пунктом 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74 ПК України).
Тобто, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про грошове зобов'язання не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок самостійного визначення грошових зобов'язань, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності грошових зобов'язань платника податків, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
При вирішенні справи колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 09 грудня 2014 року по справі № 21-511а14, згідно з якою для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
В постанові Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року по справі № 21-99а15 зазначено: «на підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю».
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500
- ,