14 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 486/477/15-а
Категорія: 12.1 Головуючий в 1 інстанції: Бобровський І.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення міської ради № 1372 від 20.11.2014 р. в частині обрання секретаря Южноукраїнської міської ради -
Южноукраїнська міська рада Миколаївської області подала апеляційну скаргу на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Постановою від 12 червня 2015 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про скасування рішення 58 сесії VI скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1372 від 20 листопада 2014 року «Про обрання секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області», яким секретарем міської ради обрано ОСОБА_2.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а також внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.
Апелянт зазначає, що суд не дослідив факт обрання секретаря міської ради та поетапність проходження ним спеціальної перевірки, а також не врахував, що ОСОБА_2 фактично, у відповідності до норм чинного законодавства, пройшов спеціальну перевірку і отримав всі необхідні довідки в розумінні статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що посада секретаря міської ради, на яку обрано ОСОБА_2, є виборною посадою і стаття 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлює, що спеціальна перевірка призначається стосовно вже обраних (затверджених) осіб, а не будь-яких інших осіб, які будуть обиратися чи призначатися потім радою.
Апелянт вважає, що при прийнятті оскарженої постанови суд першої інстанції не встановив, яким чином відповідачем при обранні секретаря порушені саме права та інтереси ОСОБА_1 При цьому апелянт зазначає, що право на захист, в розумінні ст.55 Конституції України, має особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що рішенням 58 сесії VI скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1372 від 20 листопада 2014 року «Про обрання секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області» секретарем міської ради обраний ОСОБА_2.
Суд першої інстанції встановив, що в пункті 2 зазначеного рішення вказано, що рішення набирає чинності після проведення спеціальної перевірки відомостей, у тому числі поданих особисто, які відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_2 посади, пов'язаної із виконанням функцій місцевого самоврядування, але не раніше набрання чинності рішенням Южноукраїнської міської ради від 20.11.2014р. №1371 «Про недовіру та дострокове припинення повноважень секретаря Южноукраїнської міської ради».
Також суд першої інстанції встановив та сторонами у справі не заперечувалося, що на момент прийняття спірного рішення №1372 від 20 листопада 2014 року ОСОБА_2 не пройшов спеціальної перевірки, що є порушенням ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
За висновками суду першої інстанції, спеціальна перевірка стосовно ОСОБА_2 повинна бути проведена до винесення його кандидатури на обговорення 58 сесії Южноукраїнської міської ради VІ скликання 20 листопада 2014 року.
У зв'язку з тим, що на момент обрання секретарем Южноукраїнської міської ради ОСОБА_2 не пройшов спеціальної перевірки, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що рішення 58 сесії VI скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1372 від 20 листопада 2014 року «Про обрання секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області» підлягає скасуванню.
Справа розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
У відповідності до положень статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду секретаря міської ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
При цьому, частиною 3 статті 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзацах третьому та четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» встановлено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу), проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом.
Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування затверджений Указом Президента України від 25 січня 2012 року №33/2012.
Так, згідно абзацу 2 пункту 15 вказаного Порядку, у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє кандидату у призначенні (обранні) на посаду.
Таким чином, нормам чинного законодавства передбачено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування спочатку проводиться спеціальна перевірка, а згодом, за результатами її проведення (у разі відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 11 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» для відмови кандидату у призначенні (обранні) на посаду») вони призначаються на відповідні посади.
При цьому, як вже зазначалось вище, згідно ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» особи, які претендують на посади секретаря міської ради приймаються на службу в органи місцевого самоврядування шляхом саме затвердження їх кандидатури відповідною радою.
Апеляційний суд встановив, що рішенням 58 сесії VI скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1372 від 20 листопада 2014 року «Про обрання секретаря Южноукраїнської міської ради Миколаївської області» ОСОБА_2 обрано секретарем Южноукраїнської міської ради ще до закінчення проведення спеціальної перевірки, про що також свідчить пункт 2 вказаного рішення, яким передбачено, що вказане рішення набирає чинності після результатів спеціальної перевірки відомостей, у тому числі поданих особисто, які відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_2 посади, пов'язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування.
Тобто, фактично ОСОБА_2 прийнятий на службу в органи місцевого самоврядування до проведення спеціальної перевірки відносно нього, що є грубим порушенням вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».
В поданій апеляційній скарзі Южноукраїнська міська рада Миколаївської області посилається на те, що статтею 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» чітко визначено, що спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які вже обрані (затверджені) відповідною радою. Апелянт зазначає, що саме по собі затвердження міською радою секретаря міської ради не є призначенням його на посаду та допущення до виконання своїх посадових обов'язків.
Апеляційний суд критично ставиться до таких тверджень апелянта, з огляду на те, що з оскаржуваного рішення 58 сесії VI скликання Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1372 від 20 листопада 2014 року не вбачається, що Южноукраїнська міська рада затвердила претендента або кандидата на посаду секретаря міської ради. Крім того, висновок Южноукраїнської міської ради про те, що саме по собі затвердження міською радою секретаря міської ради не є призначенням його на посаду суперечить нормам Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якими чітко визначено, що особи, які претендують на посади, зокрема, секретаря міської ради, приймаються на службу в органи місцевого самоврядування шляхом затвердження їх кандидатури відповідною радою.
Що стосується посилань апелянта на те, що оскаржене рішення не порушує прав та інтересів ОСОБА_1, а тому відсутні підстави для звернення його до суду за захистом таких прав та інтересів, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Статтею 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено право громадян на участь у місцевому самоврядуванні.
Так, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, а відтак, є рівноправним членом територіальної громади м. Южноукраїнськ.
Позивач, як житель територіальної громади м. Южноукраїнськ, реалізовував своє право на місцеве самоврядування та вирішення питань місцевого значення, шляхом обрання представницького органу - Южноукраїнської міської ради, якого безпосередньо чи опосередковано стосується прийняте 20.11.2014р. відповідачем рішення № 1372, яке порушує його законні права та інтереси, які полягають у розрахунку на відповідність дій відповідача - Южноукраїнської міської ради нормам чинного законодавства України.
Ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Таким чином, право на звернення до суду належить громадянам, які вправі реалізувати гарантоване ст. 55 Конституції України право на звернення до суду, у тому числі на оскарження рішень і дій (бездіяльності) органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Право на судовий захист є гарантією всіх конституційних прав і свобод.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не може бути позбавлений права на звернення до суду щодо оскарження рішення представницького органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п.1 ч.1 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець