29 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2-а-10872/08/1570
Категорія: 8.4.2 Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
за участю секретаря : Богданової С.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" (далі ТОВ, позивач) звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000043500/0 від 04 червня 2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 538 665 грн. за основним платежем та 269 328 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000103500/1 від 11 серпня 2008 року, згідно якого уточнено суму податкового зобов'язання за основним платежем-533 808грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 904грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про заниження ТОВ суми податку на додану вартість у зв'язку з визнанням недійсними в судовому порядку установчих та реєстраційних документів контрагента позивача ПП «ЕкспроектЮг», оскільки правомірність включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, виписаними ПП«ЕкспроектЮг».
Також позивач зазначає, що взаємовідносини між підприємствами відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ. На період укладення господарських угод та проведення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі. Крім того, постанова суду, якою визнані недійсними установчі та реєстраційні документи контрагента позивача скасована.
Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, та об'єктивність та правомірність податкової звітності.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним 05 травня 2008 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у квітні 2006 - липні 2007 року суми податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "Експроект Юг", оскільки останнє не набуло у встановленому порядку права на складання податкових накладних, а виписані від його імені податкові накладні не відповідають обов'язковим вимогам встановлених законодавством.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що на момент складання податкових накладних ПП «Експроект Юг» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 17.04.2008 року по 24.04.2008 року співпрацівниками ДПА в Одеській області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» з питання повноти та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з ПП «Експроект Юг», за наслідками якої складений акт № 4/35-0211/238704904 від 22.05.2008 року.
На підставі акту перевірки 04.06.2008 року ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» за порушення абзацу 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 807 983 грн., у тому числі: за основним платежем - 538 655 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 269 328 грн.
За наслідками оскарження зазначеного податкового рішення в адміністративному порядку, ДПІ у Приморському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000103500/1 від 11.08.2008 року, яким ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» за порушення абзацу 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 800 712 грн., у тому числі: за основним платежем - 533 808 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 904 грн.
В ході перевірки встановлено порушення ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» абзацу 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивач включив до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів у ПП «Експроект Юг», не підтверджені податковими накладними, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість останнього анульовано з моменту реєстрації. У зв'язку з чим, ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» занижено податок на додану вартість на 538 665 грн.
В акті перевірки здійснено висновок про недійсність, суперечність інтересам суспільства і держави вищенаведених угод, відсутність реального руху товарно-матеріальних цінностей на їх виконання, і їх укладення з метою ухилення позивачем від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток, несплату податків до бюджету за наведеними угодами контрагентами позивача.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період діяльності з 01.04.2006 по 31.07.2007 р. ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" придбало у ПП "Експроект Юг" господарські товари та запчастини на загальну суму 3 231 931 грн. 58 коп.
Згідно положень абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Товарно-транспортна накладна та дорожні листи вантажного автомобіля згідно з пунктом 11.1 цих Правил є основними документами на перевезення вантажів. Як встановлено пунктом 11.7 зазначених Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
За змістом наведених норм товарно-транспортні накладні, як первинні документи, призначені для фіксування господарської операції, зокрема, з поставки транспортних послуг, повинні у всякому разі бути в наявності як у постачальника цих послуг, так і у покупця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару.
Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано доводи податкового органу щодо відсутності будь-якої інформації про транспортування товарів, вантажні роботи чи зберігання товарів.
Водночас слід враховувати, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Висновок щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Експроект Юг" судом першої інстанції зроблено на також підставі того, що контрагент позивача ПП «Експроект ЮГ» здійснював фіктивну підприємницьку діяльність, а відносно ОСОБА_1 (директора ПП «Експроект ЮГ») порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України.
Апеляційний суд зазначає, що створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності «фіктивне підприємництво" визначено виключно у ст. 205 КК України, факт фіктивного підприємництва може встановлюватися лише в порядку кримінального судочинства.
Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Під час розгляду справи представником відповідача повідомлено Одеський апеляційний адміністративний суд про наявність кримінальної справи №1-95/2010 порушеної відносно посадової особи - директора ПП "Експроект Юг" - ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1-3 ст. 205, ч.3 ст.212, ч.1-2 ст. 358, ч.1-3 ст. 366 КК України.
Так, відповідно до ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі 49 Кримінального Кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на наявність судових рішень, відповідно до яких свідоцтво контрагента ПП "Експроект Юг" про реєстрацію платника податку на додану вартість на момент проведення господарських операцій було дійсним та не викликало сумніву у позивача.
Однак апеляційний суд зазначає, що факт реєстрації контрагента позивача у Єдиному державному реєстрі та наявність у нього свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість самі по собі не впливають на правомірні висновки суду першої інстанції щодо відсутності реального характеру у правовідносинах позивача та зазначеного контрагента.
Таким чином, враховуючи те, що ПП "Експроект Юг" створено з метою здійснення фіктивного підприємництва та здійснювало свою діяльність поза межами правового поля, то первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з розглядуваним контрагентом, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування податкового кредиту та валових витрат.
Отже, висновки перевірки про укладення позивачем вищенаведених угод з метою ухилення від сплати податків, не сплата податків контрагентами позивача підтверджені доказами, а тому позовні вимоги твердження документально не підтверджені ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги щодо наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентом позивача ПП "Експроект Юг" не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи позивачем викладені в адміністративному позові, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000043500/0 від 04 червня 2008 року та №0000103500/1 від 11 серпня 2008 року не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ватек ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: В.Л. Романішин