Справа № 752/8081/16-к
Провадження №: 1-кп/752/595/16
04 липня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100010002733 від 13.03.2016 р. відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка, Пологівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_7 13.03.2016 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Субару-Легасі» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі, вулиці Жилянської в м. Києві, в напрямку вулиці Тарасівської по мокрому, чистому асфальтобетонному покриттю, зі швидкістю приблизно 60 км/год., в районі будинку №45, порушив вимоги пунктів 2.3.б), 2.9 а), 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме, проявив неуважність, та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, при цьому не врахував дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, враховуючи вище викладене не мав змоги постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем в зв'язку з чим, виїхав на тротуар, розташований з правого боку відносно його напрямку руху, де передньою частиною свого транспортного засобу здійснив наїзд на цегловий паркан, після чого автомобіль продовжуючи свій рух здійснив зіткнення з лайпостером та металевою електроопорою.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, у пасажира ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку експерта №954/Е від 18.05.2016, при поступленні до стаціонару 13.03.2016 року о 05.45 год., мали місце:
-закрита хребетно-спинно-мозкова травма у вигляді забою спинного мозку, компресійного перелому тіла С5, дуг С5 з обох сторін зі зміщенням уламків в середину спинномозкового каналу, розриву між хребцевого диску між 5-6 шийними хребцями, кіфотичної деформації. Вказана травма супроводжувалася неврологічними порушеннями та порушенням функції тазових органів по центральному типу по типу затримки;
- закрита травма лівого стегна у вигляді уламкового перелому діалізу лівої стегнової кістки в проксимальній третині зі зміщенням уламків.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету (тів), могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 13.03.2016 року при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, що рухався при зіткненні його з перешкодою).
Морфологічні властивості виявленого іншого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення функції лівого стегна, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма лівого стегна за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
За ступенем тяжкості закрита хребетно-спинно-мозкова травма відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_7 , вимог п.п. 2.3.б), 2.9 а), 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_7 , визнається винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 у розмірі 123 318,06 грн. майнової шкоди, 150 000 грн. моральної шкоди та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 250 грн.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і дав покази, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зауважив, що 13.03.2016 року близько 05 год. 00 хв. після сумісного розпивання алкогольних напоїв вони разом з потерпілим ОСОБА_5 рухались по вул. Жилянській в м. Києві, почували себе добре, перешкод в русі ніхто з учасників руху не здійснював, однак проїзна частина перебувала у вологому стані. На заокругленні вул. Жилянської у м. Києві не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулось зіткнення з парканом.
Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що надавав потерпілому грошові кошти для лікування загальною сумою в розмірі 50 500 грн., що підтверджується квитанціями про перерахунок грошових коштів ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , долученими до матеріалів справи.
Просив суд не карати його суворо, дуже шкодує про вчинене та обіцяв в подальшому ніколи не сідати за кермо транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння та буде надалі надавати потерпілому матеріальну допомогу на відновлення його стану здоров'я.
Цивільний позов визнав частково.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази потерпілого та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
При обранні міри покарання ОСОБА_7 суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;
- особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні батьків пенсіонерів - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , одружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, цікавився станом здоров'я потерпілого та добровільно приймав участь в наданні матеріальної допомоги потерпілому на лікування.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.67 КК України - є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
На підставі викладеного, враховуючи також те, що дане кримінальне правопорушення вчинене з необережності, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На погляд суду, саме таке покарання, тобто не пов'язане з реальним відбуттям покарання, буде сприяти виправленню обвинуваченого та забезпечить поновлення порушених прав потерпілого в частині відшкодування йому заподіяної злочином шкоди, враховуючи, що обвинувачений зможе продовжувати працювати.
Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_5 цивільного позову у розмірі 123 318,06 грн. - майнової шкоди, 150 000 грн. - моральної шкоди та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 250 грн., то суд вважає за необхідне задовольнити його частково, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду чеками було підтверджено розмір матеріальних витрат, понесених потерпілим в сумі 123 318,06 грн., також судом було встановлено, що станом на час проведення судового засідання обвинуваченим ОСОБА_7 було добровільно відшкодовано 50 500 грн.
Разом з тим, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди підлягає задоволенню частково. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, суд враховує ступінь морального болю, характер і тривалість страждань потерпілого, ступінь фізичного болю, який відчував останній внаслідок заподіяних йому травм, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, порушення нормального способу життя, порушення звичних умов життя та втрати життєвих зв'язків, які також викликають душевні переживання у потерпілого.
Враховуючи викладене вище, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 матеріальні збитки, за вирахуванням відшкодованої суми, в розмірі 72 818,06 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., оскільки саме у такій сумі вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали і не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану потерпілому шкоду.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 матеріальні збитки в розмірі 72 818,06 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. на користь ОСОБА_5 .
Речовий доказ:
- автомобіль марки «Субару-Легасі», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику тимчасового утримання Голосіївського УП ГУ НП України в м. Києві - повернути на вимогу власника.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1