ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1320/16-к
провадження № 1-кп/753/295/16
"13" травня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
у Дарницькому районному суді м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження. До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк застосування якого спливає 20 травня 2016 року.
При перегляді доцільності продовження застосування запобіжного заходу до обвинуваченого прокурор уважала необхідним його продовження, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження застосування до останнього такого запобіжного заходу як тримання під вартою та просили його змінити на інший.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ч .3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Переглядаючи доцільність продовження застосування вказаного запобіжного заходу, суд ураховує соціальні зв'язки обвинуваченого, вік та стан його здоров'я, який не виключає тримання під вартою, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, даний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на недопитаних потерпілого та свідків, а тому для запобігання вказаних ризиків, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 11 липня 2016 року включно.
Доводи захисника щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд, враховуючи наведені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає необґрунтованими.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, суд уважає за необхідне не призначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, враховуючи той факт, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 було вчинено із застосуванням насильства.
Ураховуючи викладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331, КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 до 11 липня 2016 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя