30 червня 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Савчук М.В.
суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.
секретар Окармус О.М.
за участю: заявника ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Сторожинецька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за заповітом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2016 року,
встановила:
06 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Сторожинецька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за заповітом.
Посилалася на те, що рiшенням Сторожинецького районного суду Чернiвецькоi областi вiд 07 березня 2013 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину задоволено частково, визнано право власності ОСОБА_1 на спадщину за заповітом на 5/24 житлового будинку, мансарди, веранд, ганків, літньої кухні, сараїв, вбиральні, гаража, навісу, огорожі, воріт та криниці, що розташовані по вул. Дружби №89 у смт. Красноїльск Сторожинецького району Чернівецької області. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності
22ц-878 / 2016 р. Головуючий у 1 інстанції Цуренко В.А.
Категорія 2 доповідач Савчук М.В.
на спадщину задоволено, визнано за ним право власності на спадщину за заповітом на 19/24 зазначених об'єктів нерухомості.
Нововиявленими обставинами вважає той факт, що 30 березня 2016 року їй стало відомо про те, що договір купівлі-продажу будинку №89 по вул. Дружби у смт. Красноїльск, укладений її матір'ю 20 липня 1972 року, на підставі якого набула у власність вказаний будинок, є нікчемним, оскільки був укладений ОСОБА_4, яка немала ні дієздатності, ні правоздатності, паспорт на гр. ОСОБА_4 визнано недійсним, так як після реєстрації шлюбу в 1961 році її матір ОСОБА_4 змінила прізвище і значилася як ОСОБА_5
Вказує, що її мати отримала спірне майно у особисту власність на підставі Протоколу виконавчого комітету Красноїльської селищної ради №3 від 03 лютого 1975 року.
Вважає, що зазначені обставини такими, що впливають на її права щодо вказаного будинковолодіння, оскільки вона має право на ? частку будинку.
Просила скасувати рішення Сторожинецького району Чернівецької області від 07 березня 2013 року у вказаній справі, визнати за нею право власності на ? частку будинковолодіння №89 по вул. Дружби у смт. Красноїльск Сторожинецького району Чернівецької області та на ? частку земельної ділянки, що під вказаним будинковолодінням площею 0,1500 га за цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7234555400:03:001:0176.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою її заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.
Посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушення судом норм процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу - залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, рiшенням Сторожинецького районного суду Чернiвецькоi областi вiд 07 березня 2013 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину задоволено частково: визнано право власності ОСОБА_1 на спадщину за заповітом на 5/24 житлового будинку, мансарди, веранд, ганків, літньої кухні, сараїв, вбиральні, гаража, навісу, огорожі, воріт та криниці, що розташовані по вул. Дружби у смт. Красноїльск Сторожинецького району Чернівецької області №89. Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину задоволено і визнано за ним право власності на спадщину за заповітом на 19/24 зазначених об'єктів нерухомості.
Згідно ст. 361 ЦПК України, підставами перегляду рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до п.п. 3, 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК ).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 362, 364 ЦПК України.
Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, правильно зазначив, що суд, ухвалюючи рішення від 07.03.2013 року, обґрунтовував його всіма зібраними по справі доказами в їх сукупності, серед яких встановлено наявність договору купівлі-продажу від 20.07.1972 року, який міститься в матеріалах справи та був досліджений судом.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-168/12 Сторожинецького районного суду Чернівецької області та визнається самою заявницею, на час розгляду вказаної справи їй було відомо про існування договору купівлі-продажу будинку.
Набуття спірного нерухомого майна матір'ю заявниці під час перебування у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу чи від органів місцевого самоврядування не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, що зроблені судом при розгляді даної справи.
Отже, доводи заявника ОСОБА_1 про те, що суд при ухваленні судового рішення не знав про наявність цього договору чи про обставини, вказані в ньому, а також те, що вона сама не знала про наявність цього договору, є безпідставними.
Як на нововиявлену обставину заявниця посилалась на те, що вказаний договір купівлі-продажу будинку є нікчемним, оскільки паспорт на гр. ОСОБА_4 визнано недійсним.
Однак, це не є нововиявленою обставиною, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, при розгляді справи заявниця знала про обставини укладення договору купівлі-продажу. Вказаний договір купівлі-продажу не визнаний недійсним, також відсутні докази нікчемності договору купівлі -продажу будинку від 1972 року.
В матеріалах справи міститься свідоцтвом про одруження від 09.09.1961 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є однією і тією ж особою. Отже, ці обставини були відомі заявнику при розгляді справи.
Матеріалами справи встановлено, що способом набуття у власність подружжя житлового будинку є договір купівлі-продажу, а не його приватизація одноособово ОСОБА_5, як помилково вважає заявник ОСОБА_1
Вказана обставина була відома суду та сторонам на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, а тому є безпідставними доводи апеляційної скарги про наявність нововиявлених обставин.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на відсутність Державної реєстрації права власності вказаного нерухомого майна на ім'я ОСОБА_5, що не дає право вважати нерухоме майно власністю ОСОБА_5, є безпідставними, оскільки порядок реєстрації будинків на час укладення договору купівлі-продажу спірного будинку був передбачений Інструкцією «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої заступником Міністра комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність 13 грудня 1995 року, а тому реєстрація права власності на житловий будинок ОСОБА_5 в Красноїльській селищній раді була правомірною.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив всі обставини справи, дослідив представлені сторонами докази, дав їм належну оцінку та зробив правильний висновок, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, не являються такими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, отже немає підстав для задоволення заяви.
Доводи апеляційної скарги безпідставні та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: