Справа № 752/18461/15-ц
Провадження № 2/752/352/16
16 червня 2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Мархотко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України, третя особа: Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» Первинна профспілкова організація працівників, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Національного музею народної архітектури та побуту України, про визнання незаконним та скасування наказу, і з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог просив суд визнати незаконним наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України № 755 від 09.10.2015 року про його звільнення, поновити його на посаді начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України з 09.10.2015 року, стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 10.10.2015 р. по 16.06.2016 р. у розмірі 29 995 гривень 87 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що на посаді начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України працює з 03.05.2012 року. Наказом № 755 від 09.10.2015 року звільнений на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці НОМЕР_1. Дії відповідача позивач вважає незаконними.
В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що відповідачем допущено порушення законодавства при його звільненні. Через канцелярію суду подав заяву проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судові засідання призначенні на 25.04.2016 року та 16.06.2016 року не з'явився з невідомих для суду , про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Представник третьої особи позовну заяву підтримала у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України , за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно зі статтею 7 Конвенції про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, що набрала чинності для України з 16.05.1995, трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов'язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв'язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України пункту 18 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із послідуючими змінами) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.
Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 168 від 03.05.2015 р. ОСОБА_1 переведений на посаду начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України.
Наказом №755 від 09.10.2015 р. позивач звільнений з займаної посади з 09.10.2015 р. в зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України.
В силу положень ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Зі змісту наказу про звільнення вбачається, що підставою звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України є прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 ЗКпП України.
У вищезазначеному наказі зазначено про те, що звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань розвитку з 09.10.2015 р. за прогул без поважної причини.
Підстава: акти від 11.09.2015 р. та 15.09.2015 р., розпорядження від 15.09.2015 р. № 187 «Щодо надання пояснення», службові записки ОСОБА_3 від 15.09.2015 р. № 633 та № 637, службова записка ОСОБА_1 від 17.09.2015 р. № 646, розпорядження від 08.10.2015 р. № 202 « «Щодо надання пояснень», заява ОСОБА_1 від 08.10.2015 р. № 706, службова записка ОСОБА_4 від 09.10.2015 р. № 711. Виплати ОСОБА_1 грошові компенсацію за невикористані 38 календарних днів щорічної основної відпустки: за період роботи з 01.03.2013 р. по 28.02.2014 р. - 24 календарних дні, за період роботи з 01.03.2015 р. по 09.10.2015 р. - 14 календарних днів.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин..
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно , своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу , додержувати трудової і технологічної дисципліни , вимог нормативних актів про охорону праці , дбайливо ставитися до майна власника , з яким укладено трудовий договір .
Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах , організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку , які затверджуються трудовими колективами.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
В силу положень ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт відсутності позивача на робочому місця 11 вересня 2015 року та 15 вересня 2015 року був відсутнім на території музею, відповідачем Національного музею народної архітектури та побуту України не дотриманий порядок передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, відповідачем від позивача не відбирались письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці 11 вересня 2015 р. та 15 вересня 2015 року, не вирішувалось питання щодо ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяна цим шкода, обставини, за яких позивач був відсутня на робочому місці, то суд дійшов висновку про те, що вказаний наказ про звільнення позивача за прогул без поважних причин підлягає скасуванню.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є членом Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» Первинна профспілкова організація працівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виробничих профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виробничого профспілкового органу, членами якого вони є.
Відповідно до ст. 43 КЗпП, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виробничого органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
В порушення ст. 43 КЗпП, відповідачем не отримано попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 від профспілкової організації.
Зважаючи на викладені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням норм трудового законодавства, в зв'язку з чим наказ № 755 від 09.10.2015 року підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що наказ про звільнення є незаконним, підлягають задоволенню й вимоги про поновлення позивача на посаді начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України з 09.10.2015 року.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 рок № 100.
Згідно довідки про доходи № 150 від 29.10.2015 року заробітна плата за останні два місяці роботи ОСОБА_1 становить 2 895 гривень 72 копійок.
2 895,72 грн. - середньомісячна заробітна плата за серпень - вересень 2015 р. 20 днів + 15 днів + 34 днів/2=17 днів.
17 днів - середня кількість робочих днів у серпні - вересні 2015 р.
2 895,72 грн./ 17 днів=170,34 грн.
17034 грн. - середньоденний заробіток у у серпні - вересні 215 р.
Кількість днів вимушеного прогулу за період з 10.10.2015 пр. по 30.11.2015 р. складає 37 робочих днів )жовтень - 15 днів, листопада - 22 днів).
170,34 грн. *37 робочі днів + 6 302,58 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури забортної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до яких нормативно-правових актів» 01.12.2015 р. посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників для 17 тарифного розряду збільшено з 3 036,00 грн. до 3 339,00 грн.
3 339,00 грн./3036,00-1=0,0998 коефіцієнт підвищення.
Коефіцієнт заробітної плати склав - 0,0998.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 288 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з 01.05.2016 р. посадові оклади (тарифні ставки, ставок заробітної плати) працівників для 17 тарифного розряду змінено (збільшено) з 3 339,00 грн. до 3 555,00 грн.
3 555,00 грн. /3 339,00 грн.-1=0,0647 коефіцієнт підвищення.
Коефіцієнт підвищення заробітної плати склав - 0,0647.
Кількість днів вимушеного прогулу за період з 01.12.2015 р. по 30.04.2016 р. складає 106 робочих днів (грудень - 23 днів, січень - 19 днів, лютий - 31 день, березень - 22 днів, квітень - 21 день).
170,34 грн. *106 робочі дні = 18 056,04 грн.
18 056,04 грн. *0,1878 коефіцієнт підвищення = 3 390,92 грн.
18 056,04 грн. + 3 390,92 грн. = 21 446,96 грн.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2015 р. по 30.04.2016 р., з урахуванням коригування на коефіцієнт підвищення окладу, становить - 21 446,96 грн.
Кількість днів вимушеного прогулу за період з 01.05.2016 р. по 16.06.2016 рр. складає 31 робочий день (травень - 19 днів, червень - 12 днів).
170,34 грн. * 12 робочих днів = 2 044,08 грн.
2 044,08 грн.* 0,0647= 132,25 грн.
2 044,08 грн.+ 132,25 грн.= 2 176,33 грн.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2016 р. по 16.06.2016 р., за який здійснюється нарахування, що стосується днів збереження середньої зарплати з дні підвищення тарифних ставок (окладів), становить - 2 176,33 грн.
Станом на період розгляду справи, час вимушеного прогулу ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в цілому становить 29 995,87 грн., яка підлягає стягненню з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь позивача складає в розмірі 29 998 гривень 87 копійок.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 974 гривень 40 копійок.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підлягає допуску до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі.
Керуючись статтями 21, 36, 40, 147, 147-1, 149, 232, 235, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218,223, 367 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати наказ Генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України № 755 від 09 жовтня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України з 09 жовтня 2015 року.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України.
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 995 гривень 87 копійок.
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України в дохід держави 974 гривні 40 копійок судового збору.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя