Справа № 636/1955/16-ц
Провадження № 2/636/1249/16
29 червня 2016 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дьоміної О.П.
за участю секретаря судового засідання Коваленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності, -
02.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,46 га, розташовану на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її матері - ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №033109 від 08.04.2003 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 20.04.2009 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР №033109 від 08 квітня 2003 року ОСОБА_3 на підставі рішення Чкаловської селищної ради від 09 жовтня 2001 року №233 є власником земельної ділянки площею 3,46 гектарів, що розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_4 витягу №00015233641 від 03.04.2015 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу 12 липня 2002 року було складено актовий запис за №22 про шлюб ОСОБА_3, яка після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_2.
20 квітня 2009 року ОСОБА_2 померла, про що в Книзі реєстрації смертей 21.04.2009 року було зроблено відповідний актовий запис за №21 та Чкаловська селищна рада Чугуївського району Харківської області видала свідоцтво про смерть серія I-ВЛ №224694.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,46 га, яка розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_4 ч. 1, ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. ОСОБА_4 ст. 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця, померлої 20 квітня 2009 року, стала донька померлої - ОСОБА_1.
Наявність родинного зв'язку між ОСОБА_2 та позивачем як між матір'ю та донькою підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії ІІ-ВЛ № 471388, відповідно до якого в відомостях про матір зазначена ОСОБА_3 (з урахуванням вищевказаних відомостей про шлюб згідно витягу № 00015233641 від 03.04.2015), свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ВЛ № 277501 від 29.12.2015, у відповідності до якого позивач - ОСОБА_5 після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_1.
Інших спадкоємців першої черги немає.
Відповідно до довідки № К-206/02-23 від 16.05.2016 року, виданої Чкаловською селищною радою на день смерті ОСОБА_2 з нею мешкала без реєстрації донька ОСОБА_5,
Посилаючись на ст. 1268 Цивільного кодексу України, ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Постанову Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", зазначила, що особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
При оформлені позивачем спадщини з'ясувалося, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР №033109 від 08 квітня 2003 року втрачений за невідомих обставин.
Своїм листом №31 -20.07-0.3-990/2-15 від 22.12.2015 року Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області повідомило, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ЗУ «Про державний земельний кадастр» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року видача державних актів на право власності на земельні ділянки припиняється.
ОСОБА_4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно позбавляє позивача можливості належним чином оформити свої майнові права на успадковане майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з чим він в порядку ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України змушений звернутись до суду, за захистом своїх прав, оскільки не може оформити та юридично закріпити за собою право власності на спадкове майно.
За приписами п. п. 4.15 п. 4 ОСОБА_7 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав.
ОСОБА_4 Наказу Міністерства юстиції України №914/5 від 26.05.2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна
Від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача також надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
ОСОБА_4 зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного:
Відповідно до вимог статті 1220 Цивільного Кодексу України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.
Судом встановлено, що 20.04.2009 року померла ОСОБА_2, яка є матір'ю позивачки (а.с.9).
До укладання шлюбу ОСОБА_2 носила прізвище «Куц», заявниця також до укладання шлюбу з ОСОБА_8 була ОСОБА_7 (а.с.7,8).
Таким чином, факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між донькою та матір'ю підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії ІІ-ВЛ №471388, виданим Чкаловської сільською радою Чугуївського району Харківської області 08.10.1980 року, в якому в графі «мати» зазначено ОСОБА_3 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,46 га, розташовану на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її матері - ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №033109 від 08.04.2003 року (а.с.11).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцем майна ОСОБА_2 за законом є її донька - позивач по справі ОСОБА_1
Судом також встановлено, що із заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався (а.с.25-26). Проте, на момент смерті ОСОБА_2 з нею в одному будинку проживала без реєстрації її донька ОСОБА_1, що підтверджується Довідкою №206/02-23 від 16.05.2016 року, виданою Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області (а.с.10).
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право приймати спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» саме постійне проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця проживання спадкодавця за адресою місця проживання спадкоємця.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
ОСОБА_4 п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року, доказом постійного проживання разом із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом із спадкодавцем; копія рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або у будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші документи, які підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.
Пункт 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року та статті 1225 ЦК України і ст. 131 Земельного кодексу України вказують, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Таким чином, суд вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач ОСОБА_1 шляхом фактичного прийняття спадщини, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Інших претендентів на спадщину після смерті ОСОБА_2 не має, оскільки до Чугуївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк ніхто не звертався, на день смерті ОСОБА_2Т фактично проживала з ОСОБА_1О за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Нова Гнилиця, вул. Центральна (Леніна), буд. 38 (а.с.10).
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 відповідач по справі визнав та проти нього не заперечував і це визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, відповідно до ст. 174 ЦПК України, вважає за необхідне вимоги позивачки задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року, ст. ст. 16, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 3,46 га, розташовану на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її матері - ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №033109 від 08.04.2003 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 20.04.2009 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Cуддя: