Справа №636/560/16-ц
2/636/662/16
30 червня 2016 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Панаід І.В.,
секретаря судового засідання - Шикової К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому з урахуванням поданих уточнень, визначила відповідачем за її позовом Старогнилицьку сільську раду Чугуївського району Харківської області, та просила суд, визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 5, 45 умовних кадастрових гектари, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП «40 років Жовтня» та належала ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №028546, виданого на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 07 червня 1996 року №313, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 02.04.2000 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що 02.04.2000 року померла її тітка - ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та права на земельну частку (пай). Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями стала сестра померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка перебувала у померлої на утриманні. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок. Бажання оформлювати спадкове право на земельну частку (пай) не виявила. 19.07.2002 року ОСОБА_4 померла. Фактично з 1998 року по час смерті Позивач знаходилася на утриманні ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 Позивач продовжила проживати в будинку та користуватися всім майном.
Після смерті ОСОБА_3 в сільській раді Позивачу було роз'яснено, що якщо вона була на утриманні в спадкодавця та вступила в управління майном, то відповідно до ст.ст. 531, 549 ЦК Української РСР (1963р.), який діяв на той час, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину. В подальшому при зверненні Позивача до Чугуївської державної нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, як утриманець спадкодавця, їй було роз'яснено, що необхідно звернутися до суду для встановлення факту утримання її померлою ОСОБА_3.
Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду із заявою, в якій просив суд слухати справу за його відсутності.
Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними у справі доказами.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
02.04.2000 року померла тітка Позивача, ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії I-ВЛ №216737 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Гнилиця, вул. Леніна, буд.25-а, та права на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектари (з урахуванням розпорядження Чугуївської райдержадміністрації №187 від 14.04.2000), без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП «40 років Жовтня». Вказане право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №028546, виданого на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 07 червня 1996 року №313 (а.с.9).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно статей 525, 548 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця; прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями стали: сестра померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка перебувала у померлої на утриманні.
Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок, який знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Гнилиця, вул. Леніна, буд. 25, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 грудня 2000 року (а.с.30). Бажання оформлювати спадкове право на земельну частку (пай) не виявила.
19.07.2002 року ОСОБА_4 померла.
ОСОБА_1 була зареєстрована та фактично проживала разом з померлою ОСОБА_2 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Гнилиця, вул. Леніна, 25а, що підтверджується Довідкою №167 від 08.10.2015 року (а.с.10). Після смерті ОСОБА_3 Позивач продовжила проживати в будинку та користуватися всім майном.
Фактично з 1998 року по час смерті ОСОБА_3 Позивач знаходилася на утриманні останньої.
Після смерті ОСОБА_3 в сільській раді Позивачу було роз'яснено, що якщо вона була на утриманні в спадкодавця та вступила в управління майном, то відповідно до ст.ст. 531, 549 ЦК Української РСР (1963р.), який діяв на той час, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину.
В подальшому при зверненні Позивача до Чугуївської державної нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, як утриманець спадкодавця, їй було роз'яснено, що необхідно звернутися до суду для встановлення факту утримання її померлою ОСОБА_3.
Враховуючи те, що Позивач вступила в управління земельною часткою (пай) після смерті ОСОБА_3 - Позивач фактично прийняла земельну частку (пай).
Оскільки сестра померлої ОСОБА_4 бажання оформити спадкове право на земельну частку (пай) не виявила, Позивач була єдиним спадкоємцем за законом, що прийняла земельну частку (пай) шляхом фактичного вступу в управління та володіння земельною часткою (пай) з дня смерті спадкодавця.
Відповідно до п. 8 постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного кодексу України (ЦК)) не менше одного року. Утриманці - це особи, які перебувають на повному утриманні іншої особи або одержують від неї допомогу, що є постійним і основним джерелом засобів їхнього існування.
Відповідно до п. 114 Інструкції Мінюсту від 14.06.1994, № 18/5 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", яка діяла на час відкриття спадщини, факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні. Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження. Аналогічні вимоги викладено в п. 212 Інструкції Мінюсту від 03.03.2004, №20/5 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", що є чинною на цей час.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачається, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.
У відповідності до п. 17 перехідних положень ЗК України сертифікат на право на земельну частку (пай), вважається правовстановлюючим документом і є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі. В разі смерті власника такого сертифіката, спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами чинного законодавства, згідно норм ЦК України.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають: громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом чи Державним актом.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектари (з урахуванням Розпорядження Чугуївської райдержадміністрації №187 від 14.04.2000), без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП «40 років Жовтня» та належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №028546, виданого на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 07 червня 1996 року №313, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 02.04.2000 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя