29.06.16р. Справа № 904/3344/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ", с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКОРМ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО", м. Дніпропетровськ
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛОМА", м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область
про розірвання договору та стягнення збитків
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, директор
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКОРМ", в якому просило суд:
- розірвати договір поставки №11 від 21.10.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКОРМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКОРМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ" 56 935,00 грн. збитків.
Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №11 від 21.10.2015р. щодо якості товару.
Відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач не довів, що поставлений йому товар (шрот соняшниковий) був неякісний, вважає, що позивач умисно ухиляється від виконання умов договору щодо сплати товару.
Треті особи 1, 2 явку представника в судові засідання не забезпечили, витребувані судом документи не подали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
29.06.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
21.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКОРМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ" (покупець) був укладений договір поставки №11.
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов"язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов"язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Товаром, що поставляється за договором, є шрот соняшниковий (п.1.2. договору).
Згідно п.2.1. та п.2.2. договору загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається шляхом підсумовування кількості товару, зазначеного у видаткових накладних або специфікаціях. Якість товару повинна відповідати встановленим для даного виду товару стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, передбаченій для даного виду товару.
Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем. Поставка товару за договором здійснюється за рахунок постачальника зі складу постачальника, якщо інше не передбачено у специфікації.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видаткових накладних на товар, підписаних уповноваженими представниками сторін. Перехід права власності, а також ризики випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковими накладними в місці поставки, зазначеному в п.3.2. договору.
Загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем (п.4.1. договору).
Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у видаткових накладних або специфікаціях до договору (п.4.2. договору).
Відповідно до п.5.1. договору покупець зобов'язався:
- забезпечити своєчасне і належне приймання товару на умовах договору;
- своєчасно та в порядку, встановленому договором, сплатити вартість товару;
- перевірити кількість і якість товару при прийманні;
- у разі виявлення відхилень від умов договору щодо кількості та (або) якості товару невідкладно повідомити про це постачальника.
Згідно п.5.2. договору постачальник зобов'язався:
- поставити і передати у власність покупця товар на умовах договору;
- надати покупцю вказані в п.3.3. договору документи.
У відповідності до п.9.1. договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов'язань - до моменту їх повного виконання. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.
21.10.2015р. між постачальником та покупцем було також узгоджено і підписано Специфікацію №1 до договору на поставку 22 тонн +-20% шроту соняшникового на загальну суму 109 340,00 грн., з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3 Специфікації №1 сторони визначили, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок продавця за адресою: м. Запоріжжя, Комунарський р-н, вул. Складська, 6.
У разі необхідності прийняття товару за адресою, що не відповідає п.3 Специфікації, всі витрати на транспортування товару несе в повному обсязі Покупець (п.4 Специфікації №1).
Як вбачається із матеріалів справи, 23.10.2015р. на виконання умов договору транспортом позивача відбулась поставка товару - шроту соняшникового у кількості 18,33т.
Разом з видатковою накладною покупцем було отримано також посвідчення якості №5 від 23.10.2015р., яке було видане постачальнику виробником поставленого шроту соняшникового високопротеїнового тостованого негранульованого ТОВ "СОЛОМА". Відповідно до даного посвідчення шрот соняшниковий високопротеїновий тостований негранульований відповідає вимогам ДСТУ 4638:2006.
Позивач зазначає, що при первинному обстеженні товару на автотранспортному засобі (огляд та проведення лабораторного експрес-аналізу) ним було встановлено, що товар не відповідає умовам якості, які позиціонувались відповідачем під час переддоговірних переговорів, які в наступному були відображені сторонами у п.2.2. договору та вказані в посвідченні якості виробника.
Згідно експлуатаційного дозволу №08-22-32 РF від 23.06.2015р., який був виданий ТОВ "КОРМОВЕТ" Головним державним інспектором ветеринарної медицини в м. Запоріжжі на основний вид його господарської діяльності - "Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах", виробництво покупцем комплексних, вітамінних, мінеральних преміксів для різних видів і вікових груп тварин повинно проводитись згідно ДСТУ 4482:2005 "Премікси. Технічні умови".
Після отримання товару, 23.10.2015р. позивач звернувся до відповідача з рекламаційним листом за №313/10/15, яким підтвердив факт отримання товару за видатковою накладною №44 у кількості 18,33 т, але висловив сумнів у якості отриманої продукції та невідповідності її вимогам ДСТУ 4638:2006 при первинному обстеженні, та просив відповідача направити свого уповноваженого представника за адресою місцезнаходження поставленого товару на складі позивача (м. Запоріжжя, вул. Складська, 6) для відібрання 26.10.2015р. разом з представником останнього зразків проб шроту соняшникового для проведення відповідної незалежної експертизи (досліджень).
У листі-відповіді за №140 від 23.10.2015р. відповідач зазначив, що отриманий позивачем товар відповідає якості, що підтверджується посвідченням якості №5 від 23.10.2015р., виданим лабораторією виробника шроту - ТОВ "СОЛОМА".
Також, листом за №141 від 26.10.2015р. відповідач повідомив позивача, що 26.10.2015р. представники відповідача та третьої особи-2 з"явились на підприємство позивача для відібрання зразків проб спірного товару для проведення відповідної незалежної експертизи, але, оскільки незалежна експертиза викликана не була, представники самостійно відібрали дві проби шроту з автомобілю НОМЕР_1 для проведення експрес-аналізу, щоб впевнитись в якості поставленого товару. Результати досліджень підтвердили відповідність якості, заявленої у сертифікаті. До того ж, відповідач наполягав на проведенні незалежної експертизи.
Позивач 27.10.2015р. електронним листом за №317/10/15 запропонував відповідачу провести відповідну незалежну експертизу (дослідження) шроту соняшникового у Запорізькій обласній лабораторії ветеринарної медицини та паралельно у Виробничо-технологічному центрі контролю якості і безпечності продуктів харчування, комбікорму та комбікормової сировини ПАТ "Миронівський хлібопродукт". Фізико-хімічні дослідження було запропоновано провести на предмет експертизи головних (найважливіших) показників, які впливають на споживчу цінність шроту соняшникового.
Відповідач 27.10.2015р. електронним листом за №142 запропонував позивачу зібрати експертну групу, яка буде складатись з представників обох підприємств, відібрати зразки та надати останні для дослідження товару у Запорізьку обласну лабораторію ветеринарної медицини, м. Запоріжжя та у Центр незалежних експертних досліджень "Укрекспертиза".
Позивач відповіддю за №319/10/15 від 28.10.2015р. проти проведення перевірки якості поставленого шроту соняшникового у запропонованих відповідачем установах не заперечував, але вимагав додатково узгодити параметри, яким має відповідати досліджуваний товар, а також умови повернення товару відповідачу у разі його невідповідності визначеним параметрам.
Відповідач 29.10.2015р. на адресу позивача відправив лист - вимогу за №143, в якому було зазначено, що, враховуючи знеособлені характеристики товару, а також те, що в день поставки товару автотранспорт, на якому здійснювалось вивезення товару зі складу відповідача, представниками сторін опломбований не був, позивач умисно позбавив відповідача можливості ідентифікувати поставлений останнім товар та здійснити відповідний відбір проб для його аналізу, а тому вимоги позивача щодо проведення будь-яких додаткових аналізів є необґрунтованими та безпідставними.
Також зазначеною вимогою відповідач пропонував позивачу прийняти товар, підписавши видаткову накладну, віддати товар для його заміни або відмовитись від договору та повернути раніше поставлений товар в повному обсязі.
Листом від 03.11.2015р. за №327/11/15 позивач повідомив, що з метою уникнення подальших збитків, пов'язаних із простоєм автотранспортного засобу, який завантажений товаром, відсутністю між сторонами письмової домовленості щодо подальших дій, позивачем було прийнято рішення про розвантаження автотранспорту 29.10.2015р. за участю уповноваженого представника відповідної незалежної організації та розміщення спірного товару на тимчасове належне зберігання на своїх складських площах. Також за участю такого представника було зроблено відбір зразків (проб) від партії поставленого товару, про що складено відповідний акт для подальшого проведення незалежної експертизи установами, які мають на це повноваження. Станом на 02.10.2015р. відібрані зразки товару передані позивачем до установ на експертизу.
Листами від 09.11.2015р. за №333/11/15 та від 11.11.2015р. за №343/11/15 позивач повідомив відповідача про розвантаження товару за участю представника незалежної організації, тобто без участі представників відповідача, та про розміщення шроту на тимчасове зберігання на складських приміщеннях позивача.
Позивачем було запропоновано відповідачу у якомога стислий термін (але не пізніше ніж до 13.11.2015р.) відшкодувати на користь позивача понесені внаслідок поставки продукції неналежної якості витрати у сумі 20 800,00 грн., а після компенсації зазначених витрат вирішити питання щодо вивезення з території позивача поставленої за видатковою накладною №44 від 23.10.2015р. на суму 86 151,00грн. партії неякісного товару та сплатити позивачу додаткові витрати, пов'язані із завантаженням продукції у транспортний засіб, попередньо наданий (замовлений) позивачем або погодитися на зменшення ціни за товар неналежної якості у розмірі 37% від його вартості, шляхом укладення між сторонами відповідної додаткової угоди до спірного договору з подальшим коригуванням товаросупровідних документів (рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної і т.п.).
Позивач зазначає, що, оскільки йому не вдалось вирішити питання щодо врегулювання спору відносно якості поставленого товару (шроту соняшникового), він звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі 56 935,00 грн., що складаються з:
- оплата за перевезення товару найнятим покупцем транспортним засобом - 7 000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000285 від 23.10.2015р., платіжним дорученням №1614 від 23.10.2015р. та банківською випискою по рахунку за 23.10.2015р.;
- витрати на проведення покупцем власного експрес-аналізу продукції у лабораторії - 110,07грн., що підтверджується довідкою-калькуляцією від 23.10.2015р.;
- оплата за простій транспортного засобу - 600,00грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000286 від 26.10.2015р., платіжним дорученням №1619 від 26.10.2015р. та банківською випискою по рахунку за 26.10.2015р., а також ще 1 200,00 грн., що також підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000299 від 30.10.2015р., платіжним дорученням №1686 від 05.11.2015р. та банківською випискою по рахунку за 05.11.2015р.;
- оплата за відбір проб (зразків) товару за участі незалежного експерта Запорізької ТПП - 2 336,00грн., що підтверджується рахунком №О-1038 від 29.10.2015р., платіжним дорученням №1659 від 30.10.2015р. та банківською випискою по рахунку за 30.10.2015р.;
- оплата за первісні лабораторні випробування продукції - 528,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-237 від 02.11.2015р., платіжним дорученням №205 від 02.11.2015р. та банківською випискою по рахунку за 02.11.2015р.;
- оплата за другі лабораторні дослідження продукції - 144,73 грн., що підтверджується рахунком №1343 від 02.11.2015р., платіжним дорученням №206 від 02.11.2015р. та банківською випискою по рахунку за 02.11.2015р.;
- транспортне забезпечення роботи експерта та доставки зразків продукції на дослідження - 480,20грн., що підтверджується довідкою-калькуляцією від 29.10.2015р.;
- розвантаження, зважування, пакування у біг-беги та розміщення продукції на складі - 4 536,00грн., що підтверджується довідкою-калькуляцією від 29.10.2015р.;
- витрати на оренду складу з метою зберігання продукції протягом 29.10.2015р. (дата розвантаження товару на орендований склад) - 29.02.2016р. - 40 000,00грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №128 від 01.03.2016р., банківською випискою за 01.03.2016р. та ін. додатковими документами.
Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, тому для її застосування потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ним не доведено факт порушення відповідачем умов договору поставки. До того ж, слід зазначити, що позивач, порушуючи умови договору, не перевірив якість товару при прийнятті, що передбачено п.п.3.2., 3.4., 5.1. договору поставки.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позивачу у позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Повне рішення складено 02.07.2016р.
Суддя ОСОБА_2