Справа № 715/1100/16-к
Провадження № 1-кп/715/72/16
04.07.2016 Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця по національності, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України;
06 червня 2016 року до Глибоцького районного суду Чернівецької області надійшов обвинувальний акт з обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Згідно вказаного обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у організації в лютому 2016 року незаконного переправлення 5 осіб через державний кордон України з Румунією, сприянні цьому порадами, вказівками та наданні засобів для цього, вчинених за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 зобов'язувався визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, та сторони погодили, що необхідним і достатнім буде призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Прокурор в судовому засіданні засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та вважав, що є всі підстави для її затвердження.
Обвинувачений та його захисник в судовому просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, суд приходить до висновку, що у затвердженні угоди необхідно відмовити, а справу повернути прокурору для продовження досудового розслідування з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд вважає, що укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим суперечить нормам матеріального права та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті.
П. 4 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного суду України вказує на те, що, встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, а тому судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Так, в угоді про визнання винуватості в якості пом'якшуючих покарання обставин зазначені: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох малолітніх дітей.
Разом з тим повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину за своїм змістом є однією обставиною, що пом'якшує покарання, характеризує психічне ставлення особи до вчиненого нею і передбачена п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Щодо наявності на утриманні обвинуваченого двох малолітніх дітей, то аналіз характеризуючи даних ОСОБА_5 вказує на невідповідність зазначення такої обставини в угоді про визнання винуватості фактичним обставинам. Зокрема, як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_5 , до складу його сім'ї входять дружина та малолітня дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтв про народження обвинувачений є батьком двох дітей, в тому числі і малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, з вимоги Департаменту управління інформаційного забезпечення ГУНП України вбачається, що ОСОБА_5 вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України - ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Відтак, зазначення в угоді про визнання винуватості наявності на утриманні підозрюваного двох малолітніх дітей суперечить фактичним обставинам справи. Утримання ж ОСОБА_5 однієї дитини, виходячи з вище наведеного, на думку суду, лише характеризує особу обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що укладена угода суперечить вимогам ст. 69 КК України, оскільки в ній зазначена лише одна обставина, що пом'якшує покарання.
В основу своїх висновків суд ставить також і характер вчиненого ОСОБА_5 діяння, його організаційну роль в злочинній діяльності, а також тяжкість злочину та покарання, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 332 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 369-372, 376, 468-474 КПК України, суд,-
В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області, юристом І класу, ОСОБА_3 та обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 - відмовити
Повернути кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260000000324 від 02.06.2016 року прокурору Чернівецької області для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст.468-475 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
Оригінал ухвали зберігається в кримінальній справі №715/1100/16, провадження №1-кп /715/72/16 в Глибоцькому районному суді Чернівецької області.
Вірно:
Суддя Глибоцького районного суду ОСОБА_1