Справа № 645/2590/16-а
Провадження № 2-а/645/107/16
01 липня 2016 року м. Харків
09 год. 25 хв.
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправною, скасування рішення про призупинення виплати пенсії та зобов'язання поновити виплати,
26.05.2016 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, яка полягає у невиплаті пенсії з квітня 2016 року, визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова про призупинення виплати пенсії позивачу та зобов»язати УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова поновити виплату пенсії позивачу, а також утримуватись від подальшого призупинення її виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 1993 року він отримує пенсію за віком. До липня 2014 року перебувала на обліку в УПФУ Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області. Здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської області було припинено, згідно постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року. Позивач не маючи інших джерел існування крім пенсії, був змушений звернутись із заявою про взяття на облік та виплату пенсії до іншого територіального органу Пенсійного фонду України. З серпня 2014 року позивача поставлено на облік до УПФУ Києво-Святошинського району Київської області. З цього часу та до березня 2016 року пенсійне забезпечення нараховувалось позивачу в повному обсязі. У зв»язку із зміною місця мешкання і переїздом до м. Харкова з 01.04.2016 року позивача було поставлено на облік до УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова. З квітня 2016 року позивачу не була зарахована щомісячна пенсія, на письмові звернення позивача, йому була надана відповідь про те, що пенсія не виплачується, у зв'язку із відсутністю відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію проживання внутрішньо переміщеної особи. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії протиправною, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідач -Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова у встановлений строк заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову не надав, про розгляд справи у скороченому проваджені був повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком.
Згідно довідки від 01.03.2016 року № 6334009948 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - позивач ОСОБА_1, який мав постійне місце мешкання в м.Макіївка Донецької області, є особою внутрішньо переміщеною за фактичним місцем мешкання : АДРЕСА_1.
Згідно відповіді УПФУ на звернення позивача від 11.05.2016 року № 276/8-14, вбачається що з 01.04.2016 року пенсійна справа позивача взята на облік згідно з заявою від 03.03.2016 року, але пенсія не виплачується, у зв»язку із відсутністю відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи.
У ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова , але не отримує пенсію за віком з 01.04.2016 року.
Згідно ст.. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст.. 64 Конституції України - конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст.. 47 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» - пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Аналогічні положення передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» зазначено - установити, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Згідно ст.. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно ст.. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Слід зазначити, що судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.
Відповідачем не було доведено належним чином правомірність своєю бездіяльності, в той час як позивач довів обґрунтованість позову. З урахуванням наведеного, суд вважає, що бездіяльность відповідача щодо невиплати пенсії позивачу є протиправною, а позовні вимоги щодо поновлення пенсії є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ про зупинення виплати пенсії позивачу ОСОБА_1, то встановлено, що рішення щодо призупинення виплати пенсії позивачу не виносилось, є тільки відповідь на звернення позивача від 11.05.2016 року № 276/8-14, в якій зазначено, що з 01.04.2016 року він перебуває на обліку, але пенсія не виплачується.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача утримуватись від подальшого призупинення виплати пенсії, то у суду не має ніяких даних щодо порушення його прав в подальшому та невиплати пенсії позивачу в майбутньому, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 160, 161, 162, 183-2 КАС України, ст. ст. 46, 48, 64, п.1 ч.1 ст. 92, ст. 152 Конституції України, ст. 40, ч.4 ст.42, ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова поновити виплату з 01.04.2016 року пенсії ОСОБА_1.
Постанова підлягає негайному виконанню в межах проведення виплат за один місяць.
Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.
Суддя Фрунзенського районного суду О. П. Шарко