29.06.2016
Справа № 644/ 5284 /16-ц
н/п 2-н/644/ 452 /16
іменем України
29 червня 2016 року м. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Сітало А.К. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за опалення та гарячу воду,-
Представник ПрАТ «ТЦРП» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.08.2002 року по 01.05.2016 року станом на 01.05.2016 року у розмірі 8 219,32 грн. та пені за період з 21.11.2015 року по 01.05.2016 року у розмірі 992,14 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо частина заявлених вимог не підлягає розгляду в порядку наказного провадження за умовою взаємопов'язаності цих вимог з іншими і неможливості їхнього окремого розгляду (частина 5 статті 100 ЦПК України).
У пункті 8 Постанови від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив судам, що якщо у заяві про видачу судового наказу об'єднано вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суддя ухвалою відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині цих вимог, а щодо вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження, - вирішує питання про відкриття наказного провадження. Якщо такі вимоги між собою взаємопов'язані та окремий їх розгляд неможливий, то суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу (частина п'ята статті 100 ЦПК України ), але лише за умови сукупності таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд виходить з неможливості розгляду цієї заяви в порядку наказного провадження у зв'язку зі зверненням до суду поза межами позовної давності, оскільки за розрахунком заборгованості заявником ставиться питання про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.08.2002 року по 01.05.2016 року станом на 01.05.2016 року.
Враховуючи, що за приписами статті 267 Цивільного Кодексу України сплив строк позовної давності і заявлені ПрАТ «ТЦРП» про стягнення заборгованості не є безспірними та випливають із оспорюваних цивільно-правових відносин, тому підлягають розгляду в позовному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ч. 5 ст. 100, ч. 2 ст. 101, ст. ст. 209-210 ЦПК України, суддя, -
Відмовити в прийнятті заяви Приватного акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за опалення та гарячу воду.
Роз'яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: А. К. Сітало