Справа № 643/8027/16-к
Номер провадження 1-кс/643/1282/16
04.07.2016 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши клопотання ОСОБА_2 , адвоката потерпілого ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016220000000236 від 01.03.2016 за ч. 1 ст. 367 КК України, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування арешту майна в обґрунтування якої зазначив, що 26.05.2016 слідчим суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова задоволено клопотання слідчого ОВС 2-го СВУ прокуратури Харківської області про арешт майна в межах кримінального провадження № 42016220000000236 від 01.03.2016 за ч. 1 ст. 367 КК України та накладений арешт на автомобіль Хонда Акорд, р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 .
На теперішній час потреба в застосуванні арешту автомобіля відпала, він може бути переданий потерпілому, що не завдасть шкоди кримінальному провадженню, отже заявник просить скасувати арешт автомобіля.
Розглянувши клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження. Частина 2 ст. 132 КПК України передбачає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зазначені вимоги стосуються й розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання, арешт на спірне майно накладався Червонозаводським районним судом м. Харкова за клопотанням слідчого Харківської обласної прокуратури. Це дає суду можливість вважати, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється Харківською обласною прокуратурою. Підстави звернення з даним клопотанням до Московського районного суду м. Харкова в клопотанні не зазначені.
Крім того, суд звертає увагу заявника на наступне: згідно ч. 1 ст. 174 КПК України право заявити клопотання про скасування арешту майна має, крім іншого, захисник.
Потерпілого у кримінальному провадженні, згідно ч. 1 ст. 58 КПК України, може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором захисника або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безплатної правової допомоги.
Жодного документу, який би підтверджував повноваження адвоката ОСОБА_2 на участь у вказаному кримінальному провадженню до клопотання не долучено, отже не можна вважати, що клопотання подане особою, яка має на це право.
Частина 6 ст. 9 КПК України скеровує до застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.
В ч. 5 вказаної статті закріплене положення щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
З погляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання заявнику для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 50, 131, 132, 174, 309, 395 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_2 , адвоката потерпілого ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016220000000236 від 01.03.2016 за ч. 1 ст. 367 КК України повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена заявником безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1