"04" липня 2016 р.
Справа № 642/10065/15ц
2/642/299/16
02 липня 2016 р. м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.
при секретарі Алімурадової Т.Я.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в м. Харкові, 3-я особа: ОСОБА_3 про встановлення факту та забов*язання виплатити одноразову допомогу -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в уточненій редакції якого позивалась до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в м. Харкові, в якому зазначила що з 2000 року в її родині проживав зареєстрований непрацездатний брат - ОСОБА_4, який мав професійне захворювання - антріко-сіліко-туберкульоз (відкрита форма) за якого помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Позивач звернулась до відповідача з проханням надати їй одноразову допомогу у зв'язку зі смертю члена родини однак 21.07.15 року отримала відмову за підписом начальника відділення Фонду О.М. Журкану. Позивач просить встановити юридичний факт спільного проживання з померлим братом однією сім'єю з 17.05.2000 року по день смерті та просить забов*язати відповідача виплатити їй належну одноразову допомогу сім*ї внаслідок страхового випадку - смерті потерпілого.
В судове засідання позивач та її представник з'явились. Позовні вимоги підтримали зазначивши що встановлення факту їм потрібно для підтвердження проживання з померлим однією сім,єю та можливістю в подальшому отримати грошову допомогу.
Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Харкові, діючи одночасно і як представник 3-ї особи - ОСОБА_3, проти позову заперечувала, вважаючи, що відсутні законодавчі підстави для виплати одноразової допомоги позивачці. Крім того зазначила що дії Фонду по відмові в виплаті допомоги ОСОБА_1 були предметом розгляду в адміністративному провадженні та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.15 року в визнанні дій відповідача неправомірними було відмовлено.
Вислухавши сторони, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи суд встановив що позов підлягає задоволенню частково за наступним:
судом встановлено, оскільки підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - є рідним братом ОСОБА_1 та постійно з 17.05.2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1
За життя ОСОБА_4 було поставлено діагноз - туберкульоз легенів, відкрита форма та саме це стало причиною його смерті що підтверджується довідкою МСЕК (с.с. 14-19).
ОСОБА_1 поховала брата самостійно та звернулась до відповідача з проханням про виплату одноразової допомоги у зв'язку зі смертю члена родини однак протягом тривалого часу не могла отримати схвальну відповідь (с.с. 11-13).
21.07.15 року позивач отримала відмову в виплаті домопоги з посиланням на наявність у померлого доньки яка повинна була доглядати свого батька згідно до вимог ст. 202 СК України. При цьому було зроблено посилання на те що виплату допомоги може бути зроблено тільки сім*ї померлого (с.с. 13).
Не погодившись з зазначеною відмовою позивачка звернулась до Харківського окружного адміністративного суду однак постановою від 15.10.15 року в задоволенні позову про визнання дій відповідача неправомірними та забов*язання вилатити одноразову домопогу - було відмовлено. Зазначене судове рішення набуло законної сили (с.с. 52-57).
Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Конституційним Судом України 03.06.1999 р. прийнято рішення про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї". В ньому, зокрема, було визначено, що стосовно поняття "член сім'ї" Конституційний Суд України виходить з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства (п. 6). Таким чином, на думку Конституційного Суду, визначити єдине поняття "член сім'ї", яке б мало застосовуватися в праві, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по-своєму, підкреслюючи ті чи інші ознаки сім'ї, які набувають певного значення для тих чи інших відносин.
З огляду на зазначений висновок суд не вважає що ОСОБА_1 позбавлена права на звернення до суду з позовом про встановлення факту проживання з ОСОБА_9 однією сім'єю.
Допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд встановив що в спільних діях ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається створення соціальної групи з ознаками сім'ї, на підставі ст. 3 Сімейного Кодексу України, яка визначає що вона створюється не лише на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Зазначений висновок ґрунтується на поясненнях свідків та письмових доказах щодо наявності спільного бюджету та навіть виникнення спільних захворювань після заселення померлого до позивачки та її родини.
Таким чином суд вважає що ОСОБА_1 довела належними та припустимими доказами факт проживання зі своїм братом однією сім'єю і в цій частині позов піддягає задоволенню, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю має правове значення, від якого залежить виникнення особистих чи майнових прав, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту.
Щодо вимог про забов*язання відповідача виплатити позивачці одноразову допомогу суд вважає що в цій частині позов повинен бути залишений без задоволення з роз'яснення позивачці що вона не позбавлена права на звернення до адміністративного суду з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 27, 31, 61, 107, 110, 119, 120, 256 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Встановити факт - ОСОБА_4 однією сім'єю на підставі кровного споріднення спільно проживав та вів спільне господарство з рідною сестрою - ОСОБА_1 з 17.05.2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В іншій частині позов залишити без задоволення роз'яснивши позивачці право на звернення до адміністративного суду з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.Б. Ольховський