02.06.2016
Справа № 642/2797/16-к
1-кп/642/375/16
02 червня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 42016220000000288 від 21.03.2016р. стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Борки Зміївського р-ну Харківській області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого старшим майстром цеху №3 Тімнівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Харківської облаті №100, капітана внутрішньої служби, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, суд-
ОСОБА_5 наказом №56/ОС-14 ДПСУ від 15 травня 2014 р. призначений на посаду директора підприємства установи - заступника начальника Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109) з виробництва.
Згідно договору підряду від 02 січня 2014р. №Г-2/10 між замовником - ТОВ «Астра груп ЛЛС» (засновник ОСОБА_6 ) в особі директора ОСОБА_7 та підрядником - державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)» в особі заступника начальника з виробництва - директора ОСОБА_8 підрядник зобов'язується виконувати роботу з фасування деревинного вугілля та дров, а замовник прийняти та оплатити роботу. В подальшому 23.07.2014 р. укладено додаткову угоду №1 між замовником - ТОВ «Астра груп ЛЛС» в особі директора ОСОБА_7 та підрядником - ДП «Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)» в особі заступника начальника з виробництва - директора ОСОБА_5 .
Аналогічний договір підряду укладено 26 лютого 2015 р. між замовником - ТОВ «Астра груп ЛЛС» в особі директора ОСОБА_7 та підрядником - ДП «Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)» в особі заступника начальника з виробництва - директора ОСОБА_5 .
За результатами перевірки діяльності ДП «Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)» прокуратурою Харківської області 25 листопада 2014р. внесено вказівку про усунення порушень вимог чинного законодавства. У тому числі порушення були виявлені у виготовленні та фасуванні деревинного вугілля. ОСОБА_5 повідомив засновника ТОВ «Астра груп ЛЛС» ОСОБА_6 , що за результатами перевірки підприємства Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №109 прокуратурою Харківської області виявлені порушення, через які, зі слів ОСОБА_5 , виробництво може бути зупинено.
Приблизно наприкінці серпня 2015 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_5 , повідомивши, що у нього певні проблеми із прокуратурою області, оскільки він не мав всіх дозвільних документів. На той час, наказом ДПСУ в Харківській області від 31.07.2015 р. ОСОБА_5 призначено на посаду старшого майстра цеху №3 підприємства Темнівської виправної колонії (№100) ДПСУ в Харківській області. Проте, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його дружні стосунки з керівництвом Дергачівської виправної колонії управління ДПСУ в Харківській області (№109), та знайомства у прокуратурі Харківської області можна використати для незаконного збагачення та досягнення мети ОСОБА_6 , повідомив, що зможе допомогти ОСОБА_6 у вирішенні питання про неперешкоджання його господарській діяльності.
Наприкінці лютого - початку березня 2016 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_6 в телефонній розмові із ОСОБА_5 запитав чи зможе ОСОБА_5 допомогти із вищезазначеним питанням, на що ОСОБА_5 відповів, що необхідно буде передати грошові кошти в сумі 11000 грн., які останній планував запропонувати як неправомірну вигоду службовим особам з числа керівництва колонії чи прокуратури, на що ОСОБА_6 погодився.
Так, 24 березня 2016 р. ОСОБА_5 знаходячись в офісі ТОВ «Астрагруп ЛЛС», за адресою: м. Харків, вул. Озерянська (вул. Муранова) 11, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне одержання неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на прийняття рішення працівниками Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №109, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 11 000 гривен, у якості неправомірної вигоди за не втручання у підприємницьку діяльність ОСОБА_6 з виробництва, фасування та реалізації вугілля з деревини, яка здійснюється на території Дергачівської ВК УДПСУ в Харківській області №109.
В цей же день злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів та останній затриманий працівниками прокуратури Харківської області, які під час особистого огляду ОСОБА_5 вилучили зазначені вище кошти в розмірі 11 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.369-2 КК України, а саме прийняття пропозиції, одержання неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
31 травня 2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.473 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин і ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину у вчинені зазначеного злочину. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений, а саме за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі тисяча п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, щиро покаявся та підтвердив обставини викладені в угоді про визнання винуватості. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно, права надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання він взмозі реально. Просив затвердити зазначену угоду.
Захисник підтримав клопотання прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості при цьому зазначив, що будь якого тиску при укладанні угоди не було, вона підписувалась добровільно, покарання узгоджене сторонами відповідає санкції статті інкримінованої обвинуваченому.
Суд, заслухавши думку учасників процесу приходить до наступного:
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується та визнає вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.369-2 КК України.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_9 , 2006 р.н., працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем роботи харктеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п.1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, та є фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469,472 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором, визначена у межах санкції ч.2 ст.369-2 КК України, є такою, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 31 травня 2016 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України суд переконаний, що угода підлягає затвердженню, та призначає узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи №3651 від 06.05.2016р. в розмірі 5505 грн. 00 коп.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладену 31 травня 2016 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу в розмірі тисяча п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.
Речові докази: які відповідно до постанови слідчого від 25 березня 2016р. знаходяться в камері зберігання речових доказів прокуратури Харківської області, а саме:
1) Мобільний телефон SAMSUHG Galaxy;пачка цигарок Ротманс; шкіряний чохол із ключем та печаткою; грошові кошти в сумі 200 гривень (ВА2198719) та 2 монети по 25 копійок; обкладинка «Водійськи документи із наступним змістом: перепустка до ХНУВС; флюорографія; тимчасовий реєстраційний талон №733516 на автомобіль «Вольво» д.р.н. НОМЕР_1 ; свідотство про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль «Вольво» д.р.н. НОМЕР_1 ; візитна картка страхового агента; посвідчення водія ОСОБА_5 НОМЕР_3 ; посвідчення тракториста машиніста ОСОБА_5 НОМЕР_4 ; талон попередження АА №238341; договір страхування НВМ УВП-Пл.ХВ №081721 на ОСОБА_5 ; візитна картка ГБО; реклама «Приватбанка»; клаптик папірця з рукописним та друкованим текстом; хустинка біло-червоного кольору; паспорт громадянина України ОСОБА_5 ; чек «Укргазбанку»; індифікаційний код ОСОБА_5 ; запрошення на вибори народних депутатів України,. після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 .
2) Контрольний ватний тампон, змиви з долонь, зріз карману, аркуш паперу з рукописним текстом (вилучений під огляду місця події 24.03.2016р.), після набрання вироком законної сили - знищити.
3) Надані ОСОБА_6 та ідентифіковані грошові кошти в сумі 11 000 гривень, купюрами номіналом 200 грн. в кількості 55 штук, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи №3651 від 06.05.2016р. в розмірі 5505 грн. 00 коп.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді застави в сумі 27560 грн. до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Судя ОСОБА_1