Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/333/2016 Справа № 641/4039/16-к
02 липня 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12016220540000893 від 29.04.2016 р., за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рябухіне Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, не одруженого, з неповною загально-середньою освітою, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_5 , 27 квітня 2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Польова, 83, на ґрунті раптово виниклого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю уваги з боку перехожих, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення за чужий рахунок, розбив скло правої передньої двері автомобіля «Honda HRV», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 941 грн., де на пасажирському сидінні знаходилась жіноча сумка, в якій був планшет IPID mini, вартістю 3965 грн., схопив вказану сумку, після чого, намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак, його злочинні дії були викриті працівниками ФОП « ОСОБА_6 », що розташоване в будинку АДРЕСА_2 , які намагались його зупинити. ОСОБА_5 , розуміючи, що його наміри вчинити крадіжку були викриті, з метою досягнення свого злочинного наміру заволодіти чужим майном, утримуючи при собі жіночу сумку потерпілої, з місця вчинення кримінального правопорушення - зник, отримавши тим самим, реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд. ОСОБА_5 своїми злочинними діями спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4636 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, визнав та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснив, що скоїв злочин у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не виявлено.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує пом'якшуючу та відсутність обтяжуючої покарання обставин, а також бере до уваги, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює. Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо можливості його виправлення без відбування покарання, застосувавши до нього положення ч.1 статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 майнової шкоди у сумі 4355,00 грн. та моральної шкоди у сумі 3000 грн., підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92р., із подальшими змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
На підтвердження спричиненої майнової шкоди потерпілою надано рахунок на оплату № ДМС 000002260 від 01.06.2016 року на суму 4355,00грн., який суд оцінює критично з підстав не надання підтверджень здійснення потерпілою фактичних витрат за даним рахунком, в зв'язку з чим, цивільний позов потерпілої щодо стягнення майнової шкоди, підлягає частковому задоволенню в частині суми, підтвердженої висновком судово-товарознавчої експертизи, а саме - 941,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в судовому засіданні доведена.
В даному випадку, вимогу щодо стягнення моральної шкоди, цивільний позивач - потерпіла ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що внаслідок завданих майнових збитків вона зазнала значної моральної шкоди, яка виразилась у емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину моральних страждань, яких зазнала потерпіла та приходить до висновку про задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме - в розмірі 3000,00 грн. на користь потерпілої ОСОБА_4 .
Долю речових доказів - вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави, документально підтверджені судові витрати на залучення експерта при проведенні експертизи.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді «домашнього арешту» судом не продовжувався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи щодо зміни місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи за місцем проживання в строки, встановлені цим органом.
Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 941 (дев'ятсот сорок одну) гривню 00 копійок майнової шкоди, та 3000,00 (три тисячі) гривень моральної шкоди.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 в іншій частині - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення авто- товарознавчої експертизи № 265 від 28.04.2016 року в сумі 351 грн. 84 коп., а також витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 2621 від 28.04.2016 в сумі 263 грн. 88 коп.
Речові докази: газовий балон «Терен-16», металеве свердло, що знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_5 - вважати повернутими останньому; фрагмент скла правої передньої (пасажирської) двері автомобіля Honda HR-V, 2003 року випуску, синього кольору, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - вважати повернутим останній.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя - ОСОБА_1