Номер провадження 2-о/754/261/16
Справа №754/6808/16-ц
Іменем України
24 травня 2016 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Панченко О.М.
за участі секретаря - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження у її доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі у м. Луганську Свої вимоги мотивує тим, що її донька ОСОБА_2 перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Луганськ, народила дівчинку ОСОБА_3 в «Державній установі Луганської Республіканської клінічної лікарні «Луганської народної Республіки». Через відмову прикордонних сил ЛНР надати дозвіл на виїзд з тимчасово окупованої території, ІНФОРМАЦІЯ_2 року її донька зареєструвала факт народження дитини та отримала тимчасове медичне свідоцтво про народження зразка, що використовується на тимчасово окупованій території. У зв'язку з тим, що м. Луганськ на даний час визнана тимчасово окупованою територією, вони не мають можливості зареєструвати народження дитини та отримати первинне свідоцтво про народження донькою заявника дитини ОСОБА_3, а тому позбавлені можливості в іншому порядку аніж у судовому встановити факт народження дитини. Просила встановити факт народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Луганську - ОСОБА_2.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.
Як вбачається з наданої заявником копії медичного свідоцтва про народження, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 року серії №196 донька заявника ОСОБА_2 народила дитину дівчинку вагою 2515 грамів, місце народження м. Луганськ.
На підставі свідоцтва про шлюб від 05.11.2013 року виданого Відділом ДРШ та народжень реєстраційної служби Луганського міського УЮ ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, який є батьком новонародженої дитини.
Згідно медичного свідоцтва про народження, виданого «Державною установою Луганська Республіканська клінічна лікарня «Луганської Народної Республіки»» від ІНФОРМАЦІЯ_2 року №196 ОСОБА_2 є матір»ю новонародженої дитини.
Згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнається тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, судом встановлено, що не реєстрація народження дитини позбавляє заявнику та її донці які є громадянами України, зареєструвати місце проживання дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше ; в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть), у разі мертвонародження.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Згідно заяви заявника наданої суду, медичне свідоцтво про народження видане в м. Луганську затвердженої форми медичного закладу ЛНР, оскільки територія м. Луганська тимчасово окупована та форма цього бланку, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р., на теперішній час не використовується, отже така довідка не може бути використана заявниками для реєстрації дитини на території України.
Таким чином, відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану України не має можливості, без судового рішення, зареєструвати народження малолітнього ОСОБА_5 у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» новонароджена дитина доньки заявниці є громадянкою України як особа, обидва батьки якої на момент її народження є громадянами України.
Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заявник та її донька не мають можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. Зава про встановлення такого факту може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту народження дитини, дівчинки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє їй провести державну реєстрацію факту народження дитини та отримати свідоцтво про народження дитини - громадянина України.
В зв'язку з чим, заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки засновані на законі, знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
У відповідності до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
В зв'язку з чим, визначення імені дитини, її прізвища та по-батькові буде здійснюватися заявником при реєстрації дитини в органах РАЦС, а не судовим рішенням.
На підставі викладеного, ст.ст.3 п.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.7 ч.1 Закону України «Про громадянство України», ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.ст.11, 60, 212, 213, 214-215, 234 ч.2 п.5, 256 ч.1 п.7, 259 ЦПК України, -
Встановити факт народження у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки м. Луганська, громадянки України, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Алчевська Луганської області, громадянина України, дитини дівчинки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах РАЦС України.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Панченко