Номер провадження 2-о/754/176/16
Справа №754/3871/16-ц
Іменем України
19 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарі - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державний нотаріус П»ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Романенко О.М. про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявниця в березні 2016 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних стосунків мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5. Після смерті батька відкрилася спадщина на ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності виданого відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, згідно розпорядження від 19.07.2004 року №2126.
У встановлений законом строк вона звернулася до 15 Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька. Її матір»ю ОСОБА_2 та братом ОСОБА_3 до вказаної нотаріальної контори було подано заяви про відмову від спадщини за законом на її користь.
10.11.2015 року до 15 Київської державної нотаріальної контори заявницею було подано заяву про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно після смерті батька - ОСОБА_5 У своїй постанові нотаріус зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом, на майно померлого неможливо, оскільки в документах, які були подані до спадкової справи а саме в документах, що підтверджують родинні стосунки між спадкоємицею (заявником) та померлим (батьком) є розбіжності. В свідоцтві про її народження батьком записаний ОСОБА_5 а в свідоцтві про смерть ОСОБА_5.
Зазначені обставини є перешкодою для оформлення спадщини, тому вона була вимушена звернутися до суду з даною заявою, просила суд встановити факт, що вона є донькою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
В судовому засіданні заявниця повністю підтримала вимоги своєї заяви та просила суд про її задоволення.
В судовому засіданні зацікавлена особа по справі ОСОБА_2 підтримала вимоги заяви, просила суд про задоволення її вимог, зазначивши, що заявниця її донька, вона з сином відмовилися від спадщини після смерті чоловіка на користь ОСОБА_1
Зацікавлена особа по справі ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. В своїй письмовій заяві просить суд проводити розгляд заяви за його відсутності, просить про задоволення вимог заяви.
Представник 15 Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, в своїй письмовій заяві просив проводити розгляд заяви за його відсутності.
Вислухавши пояснення заявниці, зацікавленої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження заявниця ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 23).
Після смерті батька заявниці відкрилася спадщина на ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності виданого відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, згідно розпорядження від 19.07.2004 року №2126 (а.с. 10).
У встановлений законом строк заявниця звернулася до 15 Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька. Її матір»ю ОСОБА_2 та братом ОСОБА_3 до вказаної нотаріальної контори було подано заяви про відмову від спадщини за законом на її користь.
10.11.2015 року до 15 Київської державної нотаріальної контори заявником було подано заяву про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно після смерті батька - ОСОБА_5 У своїй постанові нотаріус зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого неможливо, оскільки в документах, які були подані до спадкової справи, а саме в документах, що підтверджують родинні стосунки між спадкоємицею (заявником) та померлим (батьком) є розбіжності. В свідоцтві про її народження батьком записаний ОСОБА_5 а в свідоцтві про смерть ОСОБА_5. (а.с. 5).
Зазначені обставини є перешкодою для оформлення спадщини, тому заявниця була вимушена звернутися до суду з даною заявою, просила суд встановити факт, що вона є донькою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Факт наявності родинних відносин заявниці та померлого батька підтверджується копією свідоцтва про її народження, копією паспорта громадянки України, копією свідоцтва про народження її брата, копією свідоцтва про укладення шлюбу між її батьками.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги заявниці ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є доведеними нею в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212-215, 256-259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: