Номер провадження 2/754/2403/16
Справа №754/2107/16-ц
Іменем України
11 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарі - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Деснянський районний відділ Державної міграційної служби України про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Мотивувала вимоги позову тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.1996 року вона є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки виданої ЖЕК про склад сім»ї, разом з нею в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі. З 2000 року жодного дня відповідачі в квартирі не проживали, не цікавилися нею, не сплачували комунальні послуги, ніяких їх речей в квартирі немає. На даний час відповідачі проживають у Сполучених Штатах Америки.
В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову в повному обсязі та просила суд про їх задоволення.
Відповідачі в судове засідання не з»явилися, повідомлялися судом про день та час розгляду справи належним чином за місцем їх проживання. В матеріалах справи є письмові заяви в яких відповідачі зазначають, що з 2000 року проживають в Сполучених Штатах Америки та просять зняти їх з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.1996 року позивач є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки ф. 3 від 03.02.2016 року, виданої Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» Деснянського району м. Києва в спірній квартирі зареєстровані позивач та відповідачі по справі.
Як було встановлено в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2000 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживають. Як вбачається з письмової заяви відповідача ОСОБА_2 вона у віці 14 років виїхала разом з батьками за кордон, з цього часу її постійним місцем проживання є Сполучені Штати Америки. Просила зняти її з реєстраційного обліку у вищевказаній квартирі. Відповідач ОСОБА_3 в своїй письмовій заяві зазначила, що у віці 10 років виїхала до Сполучених Штатів Америки разом з батьками, де проживає до цього часу. Просила зняти її з реєстраційного обліку у вищевказаній квартирі.
Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає, заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод пред'явивши одну із таких вимог: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Вказана норма також передбачена п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Пунктом 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», передбачено, що застосовуючи положення ст. 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння.
В судовому засіданні судом було встановлено, що відповідачі з 2000 року в спірному житловому приміщенні не проживають та не сплачують комунальні послуги. Їхнім постійним місцем проживання є АДРЕСА_2
Відповідно до інформації КНП «Центр первинно медико - санітарної допомоги №2» Деснянського району від 04.04.2016 року відповідачі за медичною допомогою не зверталися, на диспансерному обліку не перебувають.
В своїх письмових заявах вони просять суд про зняття їх з реєстраційного обліку у вказаній вище квартирі, визнаючи те, що з 2012 року вони в ній не проживають, а тому втратили право на користування нею.
Таким чином, зважаючи на все вище викладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 551.20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 110, 212-215 ЦПК України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 275 грн. 60 коп. в рахунок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 275 грн. 60 коп. в рахунок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: