Справа № 738/1194/16-ц
№ провадження 2/738/300/2016
30 червня 2016 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернігівської області в складі
судді Сова Т.Г.
секретаря Бреус Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно,
У травні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно. Мотивували позивачі свій позов тим, що після смерті їх чоловіка та батька, відповідно, ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відкрилась спадщина на ? частку житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 спадкоємцем на яку відповідно до заповіту є позивач ОСОБА_2. Позивач ОСОБА_1, як спадкоємець, що має право на обов'язкову частку в спадковому майні, відмовилась від прийняття належної їй частки спадкового майна на користь свого сина - позивача ОСОБА_2 Інших спадкоємців на спадкове майно, що б мали обов'язкову частку, або спадкоємців за законом чи за заповітом нема. Фактично прийнявши спадщину, позивач звернувся до приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння. В зв'язку з цим, позивачі звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просять визнати за ними право власності по ? частині житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1
Позивачі в судове засідання не з'явилися, просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача - Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи тільки з їх участю до суду не надходило.
За таких обставин, справу можливо розглянути без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Миколаївка Менського району помер ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Миколаївською сільською радою Менського району Чернігівської області (а.с.8).
Із заповіту, посвідченого секретарем Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області 22 квітня 2015 року вбачається, що ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається із спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Новик В.П. після померлого ОСОБА_7, позивач, як спадкоємець за заповітом, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, що має обов'язкову частку в спадковому майні дружина померлого - ОСОБА_1 відмовилась від обов'язкової частки у спадковому майні померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року чоловіка ОСОБА_7
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 200/02-31 від 05 травня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.
Як вбачається із довідки №270 від 11.05.2016 року, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, та з довідки (витягу з погосподарської книги) від 10.05.2016 року №02-19/104, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 відповідно до книги погосподарського обліку №8 за 1991-1995 роки, зареєстрований в сільській раді під особовим рахунком НОМЕР_1, станом на 15 квітня 1991 року головою двору (власником) був ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, суспільна група господарства вказана як - робітників (а.с.42,43).
Згідно із Законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968 р.) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім'я по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.
Враховуючи, що вказаний житловий будинок набувався у власність сторонами в період шлюбу, то він являється спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_1 по ? частині кожному.
З інформаційної довідки щодо об'єкту нерухомого майна №6 від 29.01.2016 року, виданою КП Чернігівське МБТІ вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.16).
Згідно із звітом про оцінку майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 10483,00 грн. (а.с.22-40).
Дослідженням технічного паспорту, виготовленого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації, встановлено, що будівництво спірного будинку з надвірними будівлями завершено, будинок має такі характеристики: житловий будинок А-1, погріб з шийкою г-1, сарай Б-1, В-1, Г-1 пригребиця, а-1 ганок, № 1 колодязь питний (а.с.17-21).
Позивачі в своїх позовних вимогах ставлять питання про визнання за ними права власності по 1/2 частині кожному житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, ? частина якого є спадковим майном після смерті ОСОБА_7, а решта ? частина домоволодіння належить позивачу ОСОБА_1, як спільна сумісна власність набута подружжям в період шлюбу, що підтверджується доданими до справи доказами, а також на це позивачка посилається в позовній заяві. Разом з цим позивачка ОСОБА_1 не надає суду доказів які б перешкоджали їй в оформленні права власності на належну їй частину у вказаному житловому будинку в органах, які здійснюють реєстрацію нерухомого майна.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька - ОСОБА_7 В решті позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 392, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 31, 57, 213 - 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове нерухоме майно, що відкрилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька - ОСОБА_7, на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, загальною вартістю 10 483 грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.Г. Сова