Справа № 738/1184/16-ц
№ провадження 2/738/296/2016
29 червня 2016 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернігівської області в складі
головуючої судді Сова Т.Г.
секретаря Бреус Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
У травні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно. Мотивували позивачі свій позов тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року їх батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина на частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцем на спадкове майно була дружина спадкодавця, мати позивачів ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 та інше майно. Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно є позивачі. Інших спадкоємців на спадкове майно як за заповітом, так і за законом немає. Фактично прийнявши спадщину, позивачі звернулися до Менської районної державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. В зв'язку з цим, позивачі звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просять визнати за ними, по 1/3 частці кожному, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача - Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин, справу можливо розглянути без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Гусавка Менського району Чернігівської області помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконкомом Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області 02 червня 2015 року (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 та інше майно.
Спадкоємцем на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 була його дружина ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.10), яка прийняла спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця постійно проживала з ним, але юридично не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Гусавка Менського району Чернігівської області померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02 вересня 2015 року, виданого Локнистенською сільською радою Менського району Чернігівської області (а.с.9).
Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 є її діти - позивачі: ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11), ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.15), ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.18).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як встановлено в судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прийняли спадщину і звернулися до Менської районної державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 1054/02-31 від 27.04.2016 року (а.с.52).
Згідно із законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" кожна сільська рада вела за встановленими формами по господарські книги (ст. 13 даного закону).
Згідно довідки № 1-15/286 від 10.05.2016 року, виданої Локнистенською сільською радою Менського району слідує, що станом на 15.04.1991 року домоволодіння мало статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4, членами - його дружина - ОСОБА_5 (а.с. 51).
Встановлено, що будівництво будинку та надвірних споруд було завершено до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1922 року. У даному кодексі відсутні положення щодо обов'язкової державної реєстрації новозбудованого домогосподарства та положення, які б регулювали відносини пов'язані з колгоспними дворами.
Оскільки у судове засідання надана довідка, відповідно до якої житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2, був господарським двором станом на 15 квітня 1991 року, то відносини мають регулюватися положеннями Цивільного кодексу Української радянської соціалістичної республіки у редакції 1963 року (далі ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року зазначено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок" право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
З введенням в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвалися згідно діючого на той час законодавства.
Статтею 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до довідки № 4 виданої КП «Чернігівське МБТІ Чернігівської обласної ради» від 18.01.2015 року слідує, що станом на 31.12.2012 року право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с.22).
Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_2 виготовлено 15.01.2016 року (а.с.23-27).
Згідно із звітом про оцінку майна житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 має ринкову вартість 17456 грн. 00 коп. (а.с. 29-48).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 392, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Постановою Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок", ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 31, 57, 213 - 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на спадкове майно за законом, що відкрилось після смерті спадкодавця, матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, в рівних частках по 1/3 кожному, на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, вартістю 17 456 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.Г. Сова