30 червня 2016 року м. Київ К/800/81/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі № 577/3757/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання до вчинення дій, -
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області , в якому просила визнати протиправними дії щодо відмови у відновленні раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року та зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2008 році їй була призначена пенсія за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і з цього часу вона перебуває на обліку як пенсіонер за віком в УПФ України в Кролевецькому районі. На час призначення пенсії за віком вона працювала на посаді судді Кролевецького районного суду.
З 01.04.2015 року виплата пенсії за віком їй була припинена відповідно до ст. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказаною статтею було передбачено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Відповідно до п. 5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, у тому числі «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки до 01.06.2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначалися відповідно до ряду законів, в тому числі «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, з 01.06.2015 року відпали підстави для припинення виплати позивачу пенсії за віком, оскільки вона з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону. В зв'язку з цим, позивач 04.06.2015 року звернулася до УПФ України в Кролевецькому районі з заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 01.04.2015 року. Листом № 3603/03-52 від 12.06.2015 року УПФ України в Кролевецькому районі відмовило у відновленні виплати пенсії. При цьому, відповідач, зазначаючи підстави для припинення виплати пенсії з 01.04.2015 року, посилався на зайняття нею посади судді та право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Позивач вважала, що рішення відповідача про відмову у відновленні виплати раніше призначеної їй пенсії грубо порушило її конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України. Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, позивач вважала, що її права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 01 червня 2015 року.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Кролевецькому районі Сумської області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31 січня 2008 року. ОСОБА_1 працює суддею Кролевецького районного суду Сумської області, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
З 01 квітня 2015 року управління ПФУ в Кролевецькому районі відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що повідомило її листом від 03 квітня 2015 року за вих. № 2350/04. Позивач 04 червня 2015 року звернулася до управління ПФУ в Кролевецькому районі із заявою про поновлення виплати їй пенсії за віком, починаючи з 01 червня 2015 року. Рішенням управління ПФУ в Кролевецькому районі від 12 червня 2015 року № 23 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії було відмовлено, оскільки з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було тимчасово, з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про статус суддів і судоустрій», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Згідно з п. 5 Розділу III «Прикінцеві положення» вказаного Закону у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, шо ОСОБА_1 з 2008 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому позивач займає посаду судді Кролевецького районного суду Сумської області, отже на позивача поширюється дія Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, й щодо пенсійного забезпечення, а тому відповідачем з 01 квітня 2015 року правомірно зупинено виплату позивачеві пенсії за віком.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що до 01 червня 2015 року не було прийнято закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». В результаті чого, позивач втратив право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.06.2015 року, а тому з зазначеної дати має бути відновлено виплату пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність підстав для припинення її виплати.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Згідно з п. 5 Розділу III «Прикінцеві положення» у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до окремих законів України, в тому числі і Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки Верховною Радою України до 01 червня 2015 року не було прийнято відповідного Закону, позивачу скасовано пенсію згідно положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та у зв'язку із цим відновлюється виплата пенсії, призначена позивачу згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи наведене, рішення відповідача про відмову у відновленні раніше призначеної пенсії позивачу за віком з 01 червня 2015 року прийняте з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судами першої та апеляційної інстанцій, не вбачається.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі в Сумській області відхилити.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі № 577/3757/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: