30 червня 2016 року м. Київ К/800/8216/16
К/800/8216/16, К/800/8625/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційними скаргами прокуратури Львівської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року у справі № 813/6425/14 за позовом інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа Червоноградська міська рада, за участі прокуратури Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -
У вересні 2014 року інспекція державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа Червоноградська міська рада, за участі прокуратури Львівської області, в якому просила зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої будівлі для відпочинку та господарських потреб по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка належить товариству „Рибацький кут".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в ІІ-ІІІ кварталі 2011 року самовільно здійснені будівельні роботи з будівництва будівлі для відпочинку та господарських потреб на земельній ділянці, яка належить товариству „Рибацький кут" для обслуговування бази для стоянки маломірних суден відповідно до договору оренди від 16.02.2010р. без проектної документації на будівництво та права на виконання будівельних робіт, чим порушені ст.7,9,27 Закону України „Про архітектурну діяльність", ст.34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", ст.89 Водного кодексу України.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року позовні вимоги задоволені.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями прокуратура Львівської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2014р. посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в присутності забудовника голови товариства „Рибацький кут" та забудовника ОСОБА_1 відповідно до ст.41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України на підставі вимоги прокуратури м.Червонограда від 22.04.2014р. № 04/21-51-14, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 на об'єкт будівництва будівлі для відпочинку та господарських потреб (обслуговування бази для стоянки маломірних суден по АДРЕСА_1). В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач в ІІ-ІІІ кварталі 2011 року самовільно здійснив будівельні роботи з будівництва будівлі для відпочинку та господарських потреб (обслуговування бази стоянки маломірних суден на АДРЕСА_1 в районі Червоноградської міської лікарні) на земельній ділянці, яка належить товариству „Рибацький кут" для обслуговування бази для стоянки маломірних суден згідно договору оренди від 16.02.2010р. - без проектної документації на будівництво та права на виконання будівельних робіт, чим порушені ст.7, 9, 27 Закону України „Про архітектурну діяльність", ст.34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", ст.89 Водного кодексу України.
За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки №9/12-ф від 16.05.2014р., Протокол про адміністративне правопорушення №9/7-ф від 16.05.2014р., Припис №9/7-ф від 16.05.2014р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом усунення порушень виявлених під час перевірки, а саме ст.7, 9, 27 Закону України „Про архітектурну діяльність", ст.34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", ст.89 Водного кодексу України - на об'єкт будівництва будівлі для відпочинку та господарських потреб (обслуговування бази для стоянки маломірних суден по АДРЕСА_1).
У відповідності до ст.41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного-архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 29.08.2014р. проведена позапланова перевірка виконання вимог припису №9/7-ф від 16.05.2014р. ОСОБА_1 на об'єкт будівництва будівлі для відпочинку та господарських потреб (обслуговування бази для стоянки маломірних суден по АДРЕСА_1 в районі Червоноградської міської лікарні). За результатами перевірки встановлено: Припис №9/7-ф від 16.05.2014р. - не виконаний, чим порушені п.3 ч.4 ст.41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", та п.14 абз.3 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011р., якою затверджений „Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю".
За результатами перевірки складений Акт № 9/23-ф від 29.08.2014р. та Протокол про адміністративне правопорушення № 9/16-ф від 29.08.2014р.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що будівництво позивачем здійснювалось враховуючи положення ст.ст. 7, 9, 27 Закону № 687-ХІV із порушенням, яке полягало в здійсненні будівництва без належної проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що саме відповідач був забудовником спірного приміщення. При цьому, є продовженим договір оренди земельної ділянки з товариством „Рибацький кут", а спірне нежитлове приміщення, яке є предметом розгляду, знаходиться в стадії узаконення, а тому пред'явлений позов є передчасним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV(далі Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
У відповідності до ст. 9 Закону № 687-ХІV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI(далі - Закон № 3038-VI).
Частиною 9 ст. 37 Закону № 3038-VI визначено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно ч.1 ст.25 Закону України „Про основи містобудування" особи винні у: виконанні будівельних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Відповідно до положень ст.38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може своїм рішенням зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 24.11.2009р. укладеного між Червоноградською міською радою(далі - Орендодавець) та Червоноградським Місцевим товариством „Рибацький Кут" (далі - Орендар), Орендодавець надав Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування бази для стоянки маломірних суден, яка знаходиться в АДРЕСА_1, терміном на п'ять років. Між тими самими сторонами 07.04.2016р. був укладений новий договір оренди землі терміном на три роки.
Спірне нежитлове приміщення першочергово було господарською будівлею товариства і переобладнане на даний час для потреб товариства,
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 не є забудовником, отже позивач не може просити зобов'язати останнього здійснити знесення самовільно збудованої будівлі для відпочинку та господарських потреб по АДРЕСА_1, на земельній ділянці, яка належить товариству „Рибацький кут".
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання позивача, що відповідач як забудовник був притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво, спростовується постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 06.11.2014р. по справі №459/4402/14-а, якою скасована постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі №876/7418/15, якою залишена без змін постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, у справі №813/2256/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, вбачається, що відповідач вирішував питання узаконення спірного нежитлового приміщення з порушенням його процедури і на час винесення зазначеного рішення подав відповідні документи щодо такого оформлення.
Враховуючи викладене, та з огляду на те, що судовим розглядом не встановлено неможливості проведення перебудови об'єкта будівництва з метою усунення порушень будівельних норм і правил, а також відхилення від проекту, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог, оскільки вони є передчасними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційні скарги прокуратури Львівської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: