30 червня 2016 року м. Київ К/800/9540/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу виробничо-комерційної приватної фірми „В'ячеслава" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 2а-17/11 за позовом виробничо-комерційної приватної фірми „В'ячеслава" до міського голови м.Южне Одеської області про визнання незаконним і скасування розпорядження, -
У жовтні 2007 року виробничо-комерційна приватна фірма „В'ячеслава" звернулася в суд з позовом до міського голови м.Южне Одеської області, в якому, з урахуванням відмови від іншої частини адміністративного позову, просила визнати незаконним і скасування розпорядження голови м.Южне Одеської області Новацького В.М. №02-02-224 від 01.10.2007 року „Про утворення комісії по проведенню інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,578 га раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава".
Позовні вимоги мотивовані тим, що органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання. Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Постановою Южного міського суду Одеської області від 14 грудня 2015 року адміністративний позов ВКПФ „В'ячеслава" задоволений. Визнане нечинним і скасоване розпорядження міського голови м. Южне Одеської області Новацького Володимира Миколайовича №02-02-224 від 01.10.2007 року „Про утворення комісії по проведенню інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,578 га раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава".
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції виробничо-комерційна приватна фірма „В'ячеслава звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу міський голова м.Южне Одеської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, яке прийняте з дотриманням норм законодавства.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВКПФ „В'ячеслава" згідно Статуту заснована на приватному капіталі, не є комунальним підприємством, або підприємством в склад якого як засновники входять органи місцевого самоврядування або державні органи
Відповідно Державного акту на постійне користування землею 1-ОД №001381 від 06.03.1997 року, виданого згідно рішення сесії Южненської міської ради Одеської області №169-ХУ-ХХ11 від 26.05.1996 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №09, ВКПФ „В'ячеслава" надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,60 га, яка розташована за адресою Одеська область м Южне вул. Хіміків 27 в межах Державного Акту на право постійного користування землею, на якій функціонує ринок.
Міський голова м. Южне Одеської області Новацький В.М. 1 жовтня 2007 року видав розпорядження №02-02-224 р „Про утворення комісії по проведенню інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,578 га, раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава".
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що оскаржуване розпорядження міського голови прийняте на виконання розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 10.09.2002 р. №662/А-2002 „Про впорядкування роботи ринків області з продажу продовольчих та непродовольчих товарів" та від 02.06.2003 р. №457/А-2003 „Про заходи щодо поліпшення діяльності ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів".
У зв'язку з тим, що позивач не надавала інформацію щодо кількості торгових місць на ринку, була відсутня схема фактичного розташування об'єктів торгівлі на ринку, а також у зв'язку з надходженням чисельних скарг на дії керівництва ВКПФ „В'ячеслава" від підприємців ринку, у відповідача виникла необхідність здійснити контроль за дотриманням ВКПФ „В'ячеслава" зобов'язань щодо платежів до бюджету м. Южного.Тому, саме з метою покращення адміністрування місцевих податків і зборів до бюджету міста Южного та здійснення контролю за повнотою і правильністю справляння ринкового збору стало необхідним провести аналіз і порівняти реальну кількість місць для торгівлі на ринках міста та обсяги фактичних надходжень ринкового збору до бюджету міста Южного.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржуваним розпорядженням порушуються законні права та інтереси позивача, як господарюючого суб'єкта.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався на ті обставини, що спірне розпорядження прийняте в межах наданих повноважень з метою покращення адміністрування місцевих податків і зборів до бюджету міста Южного та здійснення контролю за повнотою і правильністю справляння ринкового збору, необхідністю проведення аналізу і порівняння реальної кількості місць для торгівлі на ринках міста та обсяги фактичних надходжень ринкового збору до бюджету міста Южного, що іншим способом, ніж вийти на ринок та виявити реальну кількість торгових місць та здійснити контроль було неможливо, пр цьому законні права та інтереси позивача не порушувалися.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно ч.8 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Частиною 4 статті 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції станом на 01.10.2007р., (далі - Закон) визначені повноваження міського голови. Міський голова, крім іншого, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Згідно з п.19 ч.3 ст.42 зазначеного Закону міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Пп. 1) п. б) ч.1 ст 28 Закону визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить таке делеговане повноваження, як здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.
Відповідно до пп. 8 п. а) ч.1 ст.30 Закону до відання органів сільських, селищних, міських рад належать організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі.
Пунктом б) ч.1 ст.30 Закону визначені повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. Серед делегованих повноважень зокрема є: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Статтею 18 Закону встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.
Судом першої інстанції при розгляді справи не було прийнято до уваги розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 10.09.2002 р. №662/А-2002 „Про впорядкування роботи ринків області з продажу продовольчих та непродовольчих товарів" та від 02.06.2003 р. №457/А-2003 „Про заходи щодо поліпшення діяльності ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів". Оскільки саме на виконання вищенаведених розпоряджень було прийняте оскаржуване позивачем розпорядження міського голови.
Так, згідно ст.4 Закону України „Про місцеві податки і збори" ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.
Відповідно п.3 указу Президента України від 28.06.1999 року №761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" до місцевого бюджету зараховується 100 відсотків ринкового збору.
Суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, у зв'язку з з ненаданням позивачем інформації щодо кількості торгових місць на ринку, відсутності схеми фактичного розташування об'єктів торгівлі на ринку, а також у зв'язку з надходженням чисельних скарг на дії керівництва ВКПФ „В'ячеслава" від підприємців ринку, у міського голови виникла необхідність здійснити контроль за дотриманням ВКПФ „В'ячеслава" зобов'язань щодо платежів до бюджету м. Южного. Саме з метою покращення адміністрування місцевих податків і зборів до бюджету міста Южного та здійснення контролю за повнотою і правильністю справляння ринкового збору стало необхідним провести аналіз і порівняти реальну кількість місць для торгівлі на ринках міста та обсяги фактичних надходжень ринкового збору до бюджету міста Южного. Іншим способом, ніж вийти на ринок та виявити реальну кількість торгових місць та здійснити контроль у відповідача не було еможливості.
При цьому апеляційним судом також встановлено, що земельна ділянка, площею 0,578 га, на якій розташований ринок, була та залишається комунальною власністю Южненської міської територіальної громади.
Згідно довідки КП „Южненське міське бюро технічної інвентаризації" від 05.12.2007 р. №02-03-507 за ВКПФ „В'ячеслава" не зареєстровані об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності.
За довідкою Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради від 05.12.2007 р. №14-15/155 за ВКПФ „В'ячеслава" не оформлено жодної малої архітектурної форми.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду апеляційної інстанції, що виходячи з поняття „господарська діяльність", яке викладено у ст. 3 Господарського кодексу України, втручання в господарську діяльність ВКПФ „В'ячеслава" при прийнятті спірного розпорядження органами місцевого самоврядування м. Южного не здійснювалося.
Разом з цим відповідно ч. 1 ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Апеляційним судом встановлено, що позивач не надав суду доказів того, що утворення міським головою м. Южного комісії по проведенню інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,578 га, раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава", згідно з розпорядженням міського голови №02-02-224 р від 01.10.2007 року, порушили права, свободу чи інтереси ВКПФ „В'ячеслава" в публічно-правових відносинах.
Згідно оскаржуваного розпорядження предметом інвентаризації були об'єкти, розташовані на земельній ділянці, площею 0,578 га, а не майно ВКПФ „В'ячеслава".
Апеляційним судом не встановлено, що розпорядження міського голови №02-02-224р від 01.10.2007 р. „Про утворення комісії по проведенню інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,578 га, раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава", вплинуло на права позивача та яким чином рішення суду може їх відновити. Оскільки спірне розпорядження є актом індивідуальної дії одноразового застосування, яке фактично було реалізоване та вичерпало свою дію, про що підтверджує Протокол від 17.10.2007 р. інвентаризації об'єктів, розташованих на земельній ділянці ринку, площею 0,578 га, раніш наданої ВКПФ „В'ячеслава".
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу виробничо-комерційної приватної фірми „В'ячеслава" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: