30 червня 2016 року м. Київ К/800/7710/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадирова В.В. на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року у справі № 818/3681/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа публічне акціонерне товариство „Дельта - Банк" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа публічне акціонерне товариство „Дельта - Банк", в якому просив: визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ „Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 року та частковим включенням (в сумі 695,63 грн.) ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ „Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням всіх сум, що підлягають відшкодуванню; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ „Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ „Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 року та частковим включенням (в сумі 695,63 грн.) ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ „Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням всіх сум, що підлягають відшкодуванню є протиправними та такими, що порушують презумпцію правомірності правочину, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", права позивача як громадянина, а також таким, що були вчинені із перевищенням влади та службових повноважень, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадиров В.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ „Дельта Банк" укладений договір банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 та додаткова угода № 1 до нього, за умовами якого розміщені 7300,00 дол. США строком до 12.08.2015 р. з виплатою 5,5 процентів річних. Відповідно до п. 1.6 Договору Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26304112991338. Пунктом 2.8 Договору передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Між сторонами 13 лютого 2015 року укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої п. 1.8 Договору викладений у наступній редакції „1.8. Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
У разі, якщо, в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснене зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.".
Між позивачем та ПАТ „Дельта Банк" укладений договір від 13.02.2015р. №010-18510-130215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Банк відповідно до цього договору відкрив позивачу поточний рахунок у доларах США.
Грошові кошти в сумі 7 300,00 доларів США були перераховані на депозитний рахунок позивача платіжним дорученням № 45841797 від 13 лютого 2015 року з рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_4.
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 ПАТ „Дельта Банк" віднесене до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015р. № 51 запроваджена з 03.03.2015р. тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „Дельта Банк". Згодом строки здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 2 жовтня 2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. за № 664 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015р. прийняте рішення № 181 „Про початок здійснення процедури ліквідації AT „Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочата процедура ліквідації AT „Дельта Банк" та призначена уповноважена особа Фонду - Кадиров В.В., строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.
Листом від 23.09.2015 р. № 8821/2405 позивач повідомлений про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р.
Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ „Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу є протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
У відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI(далі - Закон №4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Судами встановлено, що листом від 23.09.2015 р. № 8821/2405 позивач був повідомлений про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р. Згідно вказаного листа Уповноваженої особи позивач не включений до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р. на підставі статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.216 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
При цьому, як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадировим В.В., не визначена конкретна підстава нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р. має ознаки нікчемного правочину.
Як встановлено судами Уповноважена особа у листі від 29 вересня 2015 року №8821/2405 повідомила, що договір банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р., укладений між позивачем та публічним акціонерним товариством „Дельта Банк", є нікчемним відповідно до вимог п.7 ч.3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем не надані докази того, що договір банківського вкладу №011-18510-130215, укладеного між позивачем та банком, є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України, оскільки згідно положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Судами також не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р.
Крім того, судами встановлено, що грошові кошти в сумі 7 300,00 доларів США були перераховані на депозитний рахунок позивача з рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 що підтверджується платіжним дорученням № 45841797 від 13 лютого 2015 року.
Відповідно до п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 1 червня 2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були внесені, тоді як відповідачами доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було.
Судами попередніх інстанцій зроблені правильні висновки про безпідставність доводів відповідачів про те, що внаслідок „дроблення" вкладу іншого клієнта розмір вкладу якого становив більше, ніж 200000,00 грн. перерахування коштів здійснювалося у безготівковій формі з іншого рахунку, оскільки представниками відповідачів не надано жодного доказу про те, що позивачем кошти фактично не вносились на рахунок за спірним договором. Крім того, відповідачами не спростована наявність у позивача платіжного доручення, яке є доказом внесення на рахунок банку грошових коштів у розмірі 7300 доларів США.
Таким чином, Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадировим В.В., не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому такі дії відповідача суперечать приписам Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправними.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" Кадирова В.В. відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: