Справа № 459/3523/15-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/339/16 Доповідач: ОСОБА_2
23 травня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
розглянувши матеріали кримінального провадження №12015140150001635 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
та захисника ОСОБА_8
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 28 січня 2016 року відносно ОСОБА_6 ,-
Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 28 січня 2016 року, ОСОБА_6 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, розлученої, маючи на утриманні малолітню дитину, непрацюючої, згідно ст. 89 КК України несудимої: визнано винною у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком у 7 (сім) років.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу обрано у виді цілодобового домашнього арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати після набрання вироком законної сили, але не раніше моменту її фактичного затримання.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 27.08.2015 року, близько 15:00 год., знаходячись за місцем свого проживання: у квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_9 , з метою спричинення останньому тяжкого тілесного ушкодження, умисно нанесла йому гострим предметом типу клинка ножа удар в ділянку життєво важливих органів, а саме в живіт, чим спричинила ОСОБА_9 поранення черевної порожнини у вигляді рани правої половини передньої черевної стінки, що проникла в черевну порожнину, з утворенням раневого каналу довжиною 11-12 см, з ушкодженням по ходу раневого каналу брижі дванадцятипалої кишки та судинної ніжки правої нирки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які ускладнилися тромбозом вен в ділянці ушкодження брижі дванадцятипалої кишки, з наступним переміщенням тромбу в венозне русло, попаданням його в праву половину серця і надалі у стовбур легеневої артерії, що призвело до розвитку гострої легенево-серцевої недостатності (гострого легеневого серця) та призвело до смерті ОСОБА_9 .
На даний вирок захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 - подав апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 28.01.2016 року, стосовно ОСОБА_6 , ухвалити новий вирок, яким виправдати останню у вчиненні кримінального правопорушення, який їй інкримінує сторона обвинувачення.
В обґрунтуваннях покликається на те, що суд першої інстанції однобічно підійшов до показів свідків, та обвинуваченої, не перевіривши їх достовірності та всупереч ст.17 КПК України. Також, вважає, що суд зробив не правильний висновок, не провівши комплексної судово-медичної експертизи, дав невірну кваліфікацію діям невстановленої особи.
Звертає увагу на те, що під час судового розгляду, сторона обвинувачення не змогла навести жодного встановленого законодавством способу отримання відеозапису. Більше того, сторона обвинувачення повідомила, що даний відеозапис, який покладений в основу вироку (як підтвердження наявності в квартирі ОСОБА_6 осіб), був наданий під час допиту свідком ОСОБА_10 . При цьому, сам свідок ОСОБА_10 під час безпосереднього допиту в суді, заявила, що жодного відеозапису не надавала, а працівники міліції самостійно його «вилучали», при цьому вона навіть не орієнтується яким саме чином. Більше того, на необ'єктивність даного доказу, його неналежність, оскільки він отриманий з квартири слідчого, який перебував в складі групи слідчих, які проводили досудове слідство по даному факту, що прямо вказує на суб'єктивну оцінку даного доказу. Крім цього, даний відеозапис не являється послідовним, так як не є оригінал запису, а тому в ньому можливі будь-які монтажі, тощо. Тому, на думку захисника ОСОБА_8 , Суд всупереч ч.2 ст.86 КПК України (недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення) прийняв даний доказ та використав його під час винесення рішення.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на підтримку своєї апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_6 , яка просить апеляційну скаргу задоволити, думку прокурора, який заперечує проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Колегія суддів прийшла до переконання, що вирок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, а саме відсутність у вироку показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, показання судово-медичного експерта ОСОБА_14 , з експертизи якого вбачається, що тілесні ушкодження не перебувають в прямому зв'язку із настанням смерті останнього, а також відеозапис з камери спостереження, який на думку суду потребує детальної перевірки, якої не було призначено судом першої інстанції.
Крім цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущені істотні порушення.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», пунктом 4 встановлено, що судам слід мати на увазі, що при розгляді справ вони не мають права приймати рішення без проведення експертиз, якщо за законом призначення останньої є обов'язковим.
Як вбачається із журналу судового засідання від 28 січня 2016 року суд першої інстанції не надав захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_8 можливість підготувати клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи, яке може мати значний вплив на законне рішення суду, а також підготуватись до дебатів перед оголошенням вироку про що клопотав в останньому судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен повно і всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення, в тому числі з врахуванням передбачених вимог кримінального закону щодо доведеності винуватості, кваліфікації та призначення покарання у разі визнання обвинуваченої винною.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - задоволити частково.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 28 січня 2016 року відносно ОСОБА_6 - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження №12015140150001635, відносно ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4