29 червня 2016 року м. Київ К/800/14071/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-
На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нове рішень, яким в задоволені позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року касаційну скаргу Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк до 15 червня 2016 року для усунення недоліків.
У встановлений судом строк скаржником було усунуто недоліки касаційної скарги.
Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, яку було залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року позовні вимоги було задоволено.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовий статус відомостей та суб'єктів державного земельного кадастру вказують на те, що позивач не наділений законом правом звертатись до державного кадастрового реєстратора з завою про зміну меж та відомостей державного земельного кадастру щодо відповідної земельної ділянки, адже не будучи власником чи користувачем земельної ділянки площею 0,0407 га ОСОБА_1 не є суб'єктом звернення до державного кадастрового реєстратора щодо зміни зареєстрованих відомостей ОСОБА_2 на відповідну земельну ділянку.
Однак, невірно сформована та зареєстрована ділянка НОМЕР_1 унеможливлює для позивача формувати та реєструвати земельну ділянку площею 264,05 кв.м, оскільки така знаходиться в межах вже зареєстрованої ділянки площею 0.0407 га ОСОБА_2
На підставі наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що, оскільки, вище встановлені обставини, згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2014 року, на момент реєстрації земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 не були відомі державному кадастровому реєстратору, належність права користування земельною ділянкою 264,05 кв.м визнане за позивачем та обмежене реєстрацією земельною ділянки площею 0,0407 га ОСОБА_2, то єдиним способом захисту прав позивача слід вважати звернення до суду з позовом про скасування відповідного запису у Поземельній книзі НОМЕР_2 від 07.04.2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач діяв всупереч норм чинного законодавства.
Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кравцов О.В.