29 червня 2016 року м. Київ К/800/12804/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О.,
при секретарі:Слободян О.М.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить рішення судів скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного суду України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, предметом спірних правовідносин є правомірність проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача як державного службовця на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року № 2604/21940/2012.
При цьому позивач зазначає, що строк звернення до суду з позовом пропущено нею з поважних причин, а саме: про порушення своїх прав ОСОБА_6 дізналась з листа відповідача від 13 лютого 2015 року №84/09/14-64, в якому повідомлялось про обчислення її пенсії в розмірі 80% від заробітку, до отримання якого позивачу не було відомо про спосіб та порядок виконання управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року у справі
№ 2604/21940/2012.
З метою захисту свої прав, позивач 17 червня 2015 року звернулась до суду з позовом про проведення перерахунку пенсії у розмірі 86% від заробітку, одночасно з цим подавши заяву про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року.
Дніпровським районним судом м. Києва 14 вересня 2015 року постановлено ухвалу, якою роз'яснено про необхідність проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_6 у розмірі 86% від заробітку.
З огляду на вищезазначене рішення суду, позивач подала до суду заяву про відкликання позову про проведення перерахунку пенсії у розмірі 86% від заробітку, у зв'язку з чим Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 16 вересня 2015 року №755/12370/15-а залишив позов без розгляду.
Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду
від 28 жовтня 2015 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2015 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року про роз'яснення рішення скасовано.
У зв'язку з прийняттям судами зазначених рішень, та з метою захисту порушених прав, позивач 03 грудня 2015 року звернулась до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного суду України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З огляду на викладене, даний позов подано ОСОБА_6 після закінчення строків, установлених законом, при цьому за наявності поважних причин пропуску строку.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Виходячи з наведеного, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: