"21" червня 2016 р. м. Київ К/800/56985/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про перерахунок пенсії,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач, Комісаріат), в якому просив:
визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 15 червня 2012 року щодо встановлення розміру посадового окладу для перерахунку його пенсії в частині вирішення питання врахування у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії розміру посадового окладу 1050 грн., встановленого постановою КМУ від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для командирів роти та батареї;
зобов'язати Комісаріат подати до Головного управління пенсійного фонду в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 з розміром посадового окладу 1050 грн. з 1 січня 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у Збройних Силах України та був звільнений у військовому званні майор, що відповідає посаді командира батареї. З 1 січня 2008 року у нього виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Однак, відповідачем було надано до Пенсійного фонду України довідку про перерахунок його пенсії із розміром посадового окладу 850 грн. Водночас для командира батареї, до яких віднесено офіцерів із військовим званням майор, встановлено грошове забезпечення у розмірі 950-1050 грн. При зверненні позивача до Комісаріату, дане питання вирішено не було.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнані протиправними дії та бездіяльність Комісаріату щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 червня 2012 року щодо встановлення розміру посадового окладу для перерахунку його пенсії в частині вирішення питання врахування у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії розміру посадового окладу, встановленого постановою КМУ від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для командирів роти і батареї.
Зобов'язано відповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення позивача з розміром посадового окладу за посадою старшого інженера служби ракетно-артелерійського озброєння від мінімального 950 грн. до максимального 1030 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року скасувати, залишивши в силі рішення першої інстанції.
Відповідачем надіслані до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких Комісаріат просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу за пенсійною справою ФГ - 26584 (Міноборони) від 25 вересня 2012 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років з посадового окладу 850 грн.
Згідно з довідкою від 30 жовтня 2012 року про перерахунок призначеної пенсії, посадовий оклад позивача становить 930 грн.
Також в матеріалах справи міститься відповідь на інформаційний запит позивача, в якому зазначено, що відповідно до наказу Міністра Оборони України від 30 грудня 2007 року № 707 «Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» за посадою старшого інженера служби ракетно-артелерійського озброєння встановлено оклад від мінімального 950 грн.до максимального 1030 грн. на місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду внаслідок протиправної бездіяльності та дій Комісаріату, що полягають, на його думку, у розгляді його заяви від 15 червня 2012 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, зазначив, що відповідач допустив протиправні дії при визначенні посадового окладу ОСОБА_1 , який повинен був бути визначений у відповідності до посади та військового звання з якої позивач був звільнений.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер і не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Колегія суддів із висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання протиправними дій та бездіяльності Комісаріату щодо розгляду заяви позивача від 15 червня 2012 року та зобов'язання відповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення із відповідним посадовим окладом позивача.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, для захисту прав позивача суди повинні були з'ясувати якими саме діями чи бездіяльністю порушені його права, які саме вимоги чинного законодавства порушенні суб'єктом владних повноважень при здійсненні цих дій чи при вчиненні бездіяльності.
Однак, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не було встановлено факту звернення позивача до Комісаріату із відповідною завою, не досліджено зміст даної заяви, не встановлено факту її розгляду або не розгляду відповідачем.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті взагалі неправильно встановив предмет спору, адже позивач оскаржує своє право не на щомісячну додаткову грошову винагороду, а на відповідний розмір посадового окладу при перерахунку його пенсії.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судами неповно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, порушені норми процесуального права щодо строків звернення до суду.
Частинами першою, другою статті 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Згідно з частиною другою статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді