26 травня 2016 року м. Київ К/800/32114/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Борисенко І.В.
Островича С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015
у справі № 820/19963/14
за позовом ОСОБА_2
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
третя особа Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції
про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування наказу,
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області) про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки відносно позивача, вчинені після реєстрації припинення підприємницької діяльності; визнання неправомірним та скасування наказу про призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки відносно позивача від 27.11.2014 №2648.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015, позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірним наказ Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відносно ОСОБА_2 від 27.11.2014 №2648. В задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача із прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки відносно позивача, вчинені після реєстрації припинення підприємницької діяльності та про скасування наказу про призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки відносно позивача від 27.11.2014 № 2648 - відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2014 в.о. начальника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.7, 78.1.1, 78.1.2 , п. 78.1 ст. 78,п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) прийнято наказ №2648 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, копію якого 05.12.2014 надіслано позивачу поштою.
У зв'язку з отриманням копії вказаного наказу ОСОБА_2 звернувся з листом вих.№121214 до Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому повідомив, що не є приватним підприємцем, ним подано позов про скасування наказу №2648 та просив узгодити з ним дату перевірки та надати в письмовому вигляді запит із зазначенням, що саме позивач повинен надати особі, на яку покладено проведення перевірки.
Відповіді на лист ОСОБА_2 податковим органом надано не було.
18.12.2014 відповідачем складено акт №1693/20-33-17-06-07/НОМЕР_1 про неможливість ознайомлення з направленням від 27.11.2014 №2145 на проведення позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, оскільки на підставі наказу №2648 було здійснено виїзд за податковою адресою ФОП ОСОБА_2 з метою ознайомлення з направленням від 27.11.2014 та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, на момент виїзду ФОП ОСОБА_2 був відсутній, у зв'язку з чим ознайомити його з направленням на проведення перевірки та провести документальну позапланову виїзну перевірку не є можливим.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби..
Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з п. 78.4 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За змістом вказаних правових норм контролюючий орган має право на проведення позапланової документальної виїзної перевірки за наявності обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпним (за виключенням випадків, передбачених п. 78.2 цієї ж статті). Обов'язковою передумовою проведення позапланової документальної виїзної перевірки є, крім того, вручення платнику податків (його уповноваженому представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та направлення на проведення перевірки.
Як вбачається з наказу від 27.11.2014 №2648 та акту про неможливість ознайомлення з направлення від 27.11.2014 №2145, що зазначені документи звернені до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, у той час, коли 13.08.2014 державним реєстратором внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Також з акту про неможливість ознайомлення з направлення від 27.11.2014 №2145 вбачається, що виїзд для ознайомлення позивача з направленням здійснено згідно із п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (що закріплює право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок), та пп. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (яка закріплює такі підстави для проведення документальної позапланової перевірки: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).
Таким чином, спірний наказ відносно позивача прийнято не після початку процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а після внесення державним реєстратором запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Пунктом 11.35 Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (далі по тексту - Порядок №1588), закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відомостей із Єдиного державного реєстру або повідомлення від державного реєстратора про те, що ним з відповідної дати розпочато процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації або спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (далі - спрощена процедура припинення платника податків), контролюючий орган здійснює такі заходи: 1) відомості про початок спрощеної процедури припинення платника податків вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, фіксуються в журналі за формою №6-ОПП шляхом внесення нового запису або відміток до раніше внесеного запису, а також надаються до відповідних структурних підрозділів контролюючого органу за основним та до контролюючих органів за неосновним місцем обліку такого платника податків і за місцями обліку відокремлених підрозділів платника податків - юридичної особи; 2) у 5-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків контролюючим органом приймається рішення про непроведення документальної позапланової перевірки платника податків або проведення такої перевірки та відповідні підрозділи розпочинають таку перевірку. Такі рішення приймаються та перевірки призначаються з урахуванням п.п.11.10 - 11.12 цього розділу; 3) з метою закриття рахунків у фінансових установах за наявності у контролюючому органі достатніх для поштового відправлення даних про голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) платника податків - юридичної особи або про платника податків - фізичну особу - підприємця, стосовно якого розпочата спрощена процедура припинення, інформація про рахунки такого платника податків надсилається зазначеним особам для їх закриття без звернення цих осіб у 10-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків; 5) у місячний строк з дати надходження повідомлення від державного реєстратора про початок спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника податків контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків повинен надіслати державному реєстратору один із таких документів: довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за формою №22-ОПП; рішення про списання безнадійного податкового боргу, форму якого встановлено додатком 1 до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 №1844/24376 (якщо в результаті такого списання сума заборгованості із сплати податків, зборів погашена в повному обсязі); повідомлення про наявність податкового боргу та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за формою №23-ОПП (додаток 23) із зазначенням причин заперечення контролюючих органів щодо здійснення такої процедури згідно з п.11.27 цього розділу (крім п.п. 7 - 9, які не можуть бути причинами заперечень контролюючих органів при спрощеній процедурі державної реєстрації припинення платника податків); 6) у разі усунення причин та обставин, які були підставою для заперечень контролюючого органу щодо здійснення спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника податків, контролюючий орган надсилає державному реєстратору повідомлення про зняття заперечень щодо проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця з пропозицією повторно розпочати спрощену процедуру державної реєстрації припинення такої особи в установленому порядку; 7) у разі внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації або про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця контролюючий орган здійснює зняття з обліку такого платника податків відповідно до п.11.32 цього розділу.
Пунктом 11.32 Порядку №588 встановлено, що зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків здійснюється в порядку, визначеному п.п. 11.1 - 11.31 (крім п. 11.21) цього розділу, з урахуванням таких особливостей: внесення до Реєстру само зайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Під час судового розгляду відповідачем не заперечувався факт отримання відомостей від державного реєстратора про початок процедури припинення платника податків - фізичної особи - підприємця позивача , але при цьому він не надав доказів того, що ним вичинялись дії у відповідності до п. 11.35 вказаного Порядку обліку платників податків і зборів.
Судами попередніх інстанцій вірно не взято до уваги посилання відповідача на те, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі отримання інформації про неподачу позивачем декларацій за 2012-2014 роки, оскільки в самому наказі від 27.11.2014 №2648 та акті від 18.12.2014 про неможливість ознайомлення з направленням №2145 міститься посилання на п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України ( щодо початку процедури припинення підприємницької діяльності).
Крім того, інформація від Основ'янської ОДПІ м.Харкова стосовно декларацій позивача отримана відповідачем ще у червні 2014 року, тобто до внесення державним реєстратором запису про припинення діяльності, службові записки складено у липні та вересні 2014 року, однак оскаржуваний наказ прийнято лише 27.11.2014, тобто перевірка відносно позивача не була розпочата у строки, встановлені законодавством.
В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Законодавчо установлені строки, які обмежують повноваження податкового органу під час проведення податкової перевірки, є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів, а також стабільність правовідносин у сфері оподаткування, їх правову визначеність.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі №820/19963/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)І.В.Борисенко
(підпис)С.Е. Острович