23 червня 2016 року м. Київ справа № 800/347/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:
- Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.06.2016 ВП № 51304002, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем;
- Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти виконавчий лист від 25.04.2016, виданий Вищим адміністративним судом України у справі № 800/423/15, до виконання і відкрити виконавче провадження.
З огляду на зміст позовних вимог вбачається, що дана позовна заява не може бути предметом розгляду Вищим адміністративним судом України і підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції.
Згідно з положеннями статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначена інстанційна підсудність адміністративних справ, Вищий адміністративний суд України у випадках встановлених цим Кодексом, вирішує адміністративні справи як суд першої інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративному суді України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 13.12.2010, із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.
Тому судам слід ураховувати, що позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача - фізичної чи юридичної особи та виконавчого документа, в тому числі незалежно від адміністративного суду, рішення якого примусово виконується, і основним у цьому є те, щоб оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність були прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Водночас судам потрібно брати до уваги, що позивач може вибрати за вказаних умов лише окружний адміністративний суд, оскільки такі справи предметно підсудні тільки цим місцевим судам.
З урахуванням наведеного, позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії не підлягає розгляду Вищим адміністративним судом, як судом першої інстанцій, підсудність якої врегульована п.1 ч. 2 ст. 18 КАС України.
Відповідно до п.6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Керуючись статтями 17,18, 20, 108 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України
Суддя О.Ф. Ситников