26 травня 2016 року м. Київ К/9991/74893/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Сіроша М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012
у справі № 2а-3572/11/0170/19
за позовом ОСОБА_2
до Кримської митниці
за участю Прокуратура Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Кримської митниці (далі по тексту - відповідач) за участю Прокуратура Автономної Республіки Крим про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №1, №2 від 11.03.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2011 позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2009 з Zonguldak (TR) в морський торгівельний порт «Євпаторія» за коносаментом від 02.02.2009 №5 на т/х «ROPAX YUSUF ZIYA ONIS» прибув вантаж у кількості 1 місце, зазначений як автобус «MERCEDES-BENZ», модель 2004 року, ідентифікаційний НОМЕР_2, вагою 13570 кг, на імя ОСОБА_2 18.02.2009 до Кримської митниці була надана ВМД №600000011/9/040030, на підставі якої у вільний обіг був оформлений вищезазначений товар.
Під час митного оформлення був наданий рахунок-фактура від 29.01.2009 №0063182, в якому вартість згаданого товару дорівнюється 37500 доларів США, відповідно відомості зазначені в графах 22 та 42 ВМД, а саме - 288750,00 грн. при курсі НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США. Додатково під час проведення митного оформлення було надано відомості про транспортні витрати ОСОБА_2 з доставки товару до митного кордону України в сумі 500 доларів США (інвойс на перевезення від 02.02.2009 №574).
Митна вартість - основа нарахування обов'язкових митних платежів визначена на підставі експертного висновку від 16.02.2009 №126 в сумі 526 865,17 грн.
25.02.2009 вих. №03.5-03/437 Кримська митниця надіслала запит до митних органів Турецької Республіки,у відповідь на якій турецька сторона повідомила, що згаданий товар було експортовано згідно транзитної декларації від 30.01.2009 №TR 000213,в якому вартість товару дорівнює 94500 доларів США.
У подальшому, на підставі відомостей, отриманих від митних органів Турецької Республіки на підставі п. 9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339 на підставі статей 265, 266 Митного кодексу України, Кримська митниця встановила, що митна вартість імпортованого товару повинна складати 727650,00 грн., що дорівнює 94500 доларам США за курсом НБУ, у зв'язку з чим Кримською митницею було донараховано обов'язкових митних платежів на суму 88345,33 грн., в тому числі й мито на товари, які ввозяться на територію України в сумі 40156,97 грн. та суми з ПДВ в розмірі 48188,36 грн.
Відповідачем була проведена перевірка на підставі наказу Кримської митниці №52 від 31.01.2011, за результатами якої був складений акт №0004/11/60000000/НОМЕР_1 позапланової документальної перевірки, оформленою за ВМД від 19.02.2009 №600000011/9/040030 на адресу ОСОБА_2
На підставі зазначеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №1 від 11.03.2011 на суму 50195,21 грн., з яких 40156,97 грн. - сума мита та 10039,24 грн. - сума штрафних санкцій, та №2 від 11.03.2011 на суму 60235,45 грн., з яких 48188,36 грн. - сума ПДВ та 12047,09 грн. - сума штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності своїх дій, не надав доказів встановлення факту порушення позивачем вимог щодо визначення митної вартості товарів, а отже не довів суду обґрунтованість донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування до позивача штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Статтею 7 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи.
Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.
Статтею 81 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Статтею 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до статті 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється, зокрема, за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, та Порядку декларування митної вартості товарів дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Статтею 267 Митного Кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Разом з тим, вбачається, що згідно п.2 висновків акту перевірки, митна вартість товару була визначена відповідачем за ціною договору відповідно до статті 267 Митного кодексу України, тобто першим методом, що повністю узгоджується з вимогами цієї статті, а отже судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що висновок суду першої інстанції щодо ненадання відповідачем доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або неможливості їх застосування є хибним.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що дві різні копії рахунку-фактури серії №0063182 від 29.01.2009, в якому вартість зазначеного товару склала 37500 дол. США та рахунку-фактури, в якому вартість товару дорівнює 94000 доларів США.
При цьому, копія рахунку-фактури, в якому вартість товару вказана 94000 доларів США отримана відповідачем офіційно, на підставі запиту 25.02.2009 за №03.5-03/437 Кримської митниці до митних органів Турецької Республіки, у відповідь на який турецька сторона повідомила, що згаданий товар було експортовано згідно транзитної декларації від 30.01.2009 №ТR 000213 (рахунок-фактура від 29.01.2009 №0063182), при цьому було надано завірену копію рахунку-фактури, в якому вартість товару дорівнює 94000 доларів США, що є находженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України.
Вартість товару, визначена висновком експерту №126 від 16.02.2009, на яку посилається позивач в якості обґрунтування своїх вимог, визначена в сумі 526865,17 грн., тобто суттєво вище, ніж вартість транспортного засобу, яка зазначена у копії рахунку-фактури, що був наданий до митного оформлення, а отже найбільш наближена до вартості транспортного засобу, зазначеної у копії рахунку-фактури, яка надіслана відповідачу на підставі запиту за №20/03141 від 15.06.2009.
Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом, зокрема шляхом: проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом за наявності таких підстав: виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові, в тому числі у разі - надходження від митних органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України шляхом проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митним органом складається акт про результати перевірки.
У разі встановлення за результатами зазначеної перевірки випадків заниження митної вартості товарів рішення про визначення митної вартості товарів окремо не оформлюється, а відомості про визначену митним органом митну вартість товарів зазначаються у відповідному акті про результати перевірки.
Таким чином, акт №0004/11/60000000/НОМЕР_1 від 02.03.2011 є по суті рішенням відповідача про визначення митної вартості товару, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 №1,2 прийняті відповідачем на підставі зазначеного акту, який позивачем у встановленому порядку не оскаржений та є чинним.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.В. Сірош