Справа № 750/4815/16-ц
Провадження № 2/750/1671/16
02 липня 2016 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,
з участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П., представника позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача, його представника - адвоката ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
18.05.2016 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення на її користь аліментів на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/2 частини усіх видів доходу (заробітку), починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування позову послалася на фактичне припинення сімейних відносин з відповідачем та його ухилення від надання матеріальної допомоги на утримання дітей.
У судовому засіданні представник позивача пред'явлений позов підтримав і наполягав на його задоволенні. Позивач не з'явилася, при цьому надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, якою повідомила суд про підтримання позову.
Відповідач визнав позов частково. Він погодився на розірвання шлюбу та підтвердив фактичне припинення сімейних відносин з позивачем у січні 2016 року. Водночас, позивач просив стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2/3 частин прожиткового мінімуму на кожну дитину. Крім того, просив суд врахувати ту обставину, що він добровільно сплатив позивачу аліменти за травень - червень 2016 року.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
З 26.07.2002 сторони перебувають в шлюбі і мають двох спільних малолітніх дочок: Ольгу, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Поліну, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок психологічної несумісності між сторонами виникли неприязні стосунки, що призвело до фактичного розпаду сім'ї. Як випливає з пояснень сторін, з січня 2016 року вони проживають окремо. З цього часу подружжя припинили сімейні відносини і не ведуть спільне господарство; подальше збереження шлюбу не відповідає їхнім інтересам.
Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Оскільки сторони не бажають збереження шлюбу та спільного проживання однією сім'єю, їхній шлюб підлягає розірванню.
Згідно статті 180 Кодексу батьки зобов'язані утримувати своїх дітей. В силу положень статті 182 Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першою статті 191 Кодексу встановлено, що аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Виходячи з положень частини першої статті 184 Кодексу визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі здійснюється якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач працює на посаді доцента Чернігівського національного технологічного університету і має стабільний дохід. У той же час, ним не наведено обставин, які мають істотне значення для справи, а тому суд не знаходить підстав для визначення відповідачу розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи викладене та майновий стан сторін, суд вважає доцільним стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину), починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з наданих відповідачем копій квитанцій, у травні 2016 року відповідачем добровільно сплачено позивачу аліменти на утримання дітей в сумі 2045 грн, в червні - в сумі 2052 грн, а всього - 4097 грн. Тому, вказана грошова сума повинна бути врахована під час стягнення з нього аліментів за травень - липень 2016 року.
Отже, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково. Розірвати шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, зареєстрований 26.07.2002 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 946.
Під час реєстрації розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану залишити позивачу ОСОБА_3 її шлюбне прізвище - «Сапон».
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину), починаючи з 18 травня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Під час стягнення з ОСОБА_4 аліментів за травень - липень 2016 року відрахувати із нарахованої суми суму добровільно сплачених ним аліментів за травень - червень 2016 року в розмірі 4097 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн 20 коп.
Рішення суду, в частині стягнення аліментів, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.
Суддя В. О. Коверзнев