Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 337/5215/15-ц Головуючий у 1 інстанції Гнатик Г.Є.
Номер провадження 22-ц/778/2959/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1
30 червня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Краснокутської О.М.,
ОСОБА_2,
Суддів: Сапун О.А.,
При секретарі Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 08 червня 2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
У порушення умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2015 року має заборгованість у сумі 28570,18 грн., яка складається з: 10477,25 грн. - заборгованість за кредитом; 14806,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1450 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. -штраф (фіксована частина), 1336,68 грн. - штраф (процентна складова).
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28570,18 грн. та судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника позивача ,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
.
Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із позовної заяви банку видно,що між сторонами у справі 08.06.2006 року на підставі укладеного договору №бн склались кредитні правовідносини, за якими відповідач ОСОБА_3,отримавши у позивача кредит в сумі 13000гр. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки, не виконав свої зобов»язання, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 31.07.2015р. в розмірі 28570гр.18коп.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог і тих обставин,на які посилався позивач.
Судова колегія вважає,що висновки суду відповідають доказам,які містяться в матеріалах справи і вимогам закону.
Згідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За змістом вимог ст.ст.57,58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підтвердження своїх позовних вимог банк надав суду розрахунок заборгованості(а.с.5-7), ксерокопію заяви ОСОБА_3 про відкриття рахунку і надання банком послуг(а.с.8),копію Умов і Правил надання банківських послуг без зазначення дати їх затвердження і вступу в дію(а.с.9-14).
Із ксерокопії заяви ОСОБА_3 вбачається,що до банку з заявою про відкриття рахунку і надання послуг він звернувся 10.04.2007р.,що підтверджено його особистим підписом. Номер картки 5457082940127663 ,строк дії картки : 06/08р., проте підставою своїх позовних вимог позивач зазначає у позовній заяві договір від 08.06.2006 року
Відмітка про відкриття рахунку відповідачу за наданою карткою позивачем пошкоджена шляхом прославлення у цій графі штампу банку.
На виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України з метою сприяння всебічному і повному з»ясуванню обставин справи і дослідження питання щодо наявності між сторонами кредитних правовідносин ,що є підставою заявленого позову, ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2016 року позивач був зобов»язаний надати для дослідження оригінал заяви ОСОБА_3 про видачу йому кредитної картки №5457082940127663, проте заявою від 08 червня 2016 року на адресу апеляційного суду Запорізької області позивач ПАТ КБ «Приватбанк» відмовив суду у наданні цієї заяви,пославшись на протиправність цієї вимоги.
Згідно з розд.2 «Терміни і поняття» Умов і Правил надання банківських послуг,доданих позивачем до позовної заяви, договір про надання банківських послуг складається з: Заяви, Пам»ятки клієнта,Умов і Правил надання банківських послуг,Тарифів.
Позивач зазначив у позовній заяві про те,що клієнт був ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг,Тарифами і погодився з ними,про що зазначив у Заяві, проте позивачем не надані суду докази щодо надання цих складових частин договору клієнтові при укладенні кредитного договору,які є обов»язковою його частиною,з якими саме Умовами та Тарифами ознайомлений був клієнт,оскільки вони не містять у собі відомостей щодо дати прийняття і затвердження діючих Умов та Тарифів, що унеможливлює висновок про фактичне укладення сторонами кредитного договору і про його умови.
Суду 1-ї інстанції не надано відомостей не тільки щодо укладення сторонами кредитного договору, а і щодо його виконання сторонами, строку дії картки,оскільки згідно з Заявою(а.с.8 зв.) , у якій обумовлений строк виконання зобов»язання, строк дії картки - червень 2008 року. Докази щодо продовження строку дії картки,її заміни і отримання клієнтом нової картки суду не надані і про ці обставини позивач не заявляв у позовній заяві.
Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості самий по собі не є належним доказом,оскільки не містить у собі інформації щодо умов договору,виконання його банком.
Таким чином із здобутих у справі доказів не вбачається,що відповідач є зобов»язаною перед позивачем особою,з якої належить стягнути заборгованість за кредитним договором.
Оскільки у порушення ч. 3 ст. 10 ,ст.60 ЦПК України позивач,який просив розглянути справу у його відсутність, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог , суд першої інстанції, виходячи із вимог ст..ст.11,212ЦПК України,здійснив правильні висновки про відмову у позові на підставі встановлених обставин справи і оцінки наданих йому доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги про наявність у справі доказів про заборгованість відповідача за кредитним договором -заяву клієнта,розрахунок заборгованості - і неналежну їх оцінку судом першої інстанції спростовуються матеріалами справи і наведеними вище мотивами.
Згідно до вимог ч.1 ст..300ЦПК України особа,яка подала апеляційну скаргу,має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно до вимог ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази,які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази,неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Надані позивачем у засідання судової колегії письмові додаткові пояснення від 17 червня 2016 року щодо активації кредитної картки 10.11.2006 року зі строком її дії до липня 2012р. збільшення кредитного ліміту банком,отримання відповідачем 18.07.2012р. нової кредитної картки зі строком дії до 2015 року, а також нові докази- скріншот з банківського програмного комплексу,виписка про рух коштів та інші не можуть бути взятими до уваги і підлягають поверненню, оскільки надані пояснення є фактично доповненням до апеляційної скарги,строк на подання яких сплинув,зазначені в поясненнях обставини не містяться в позовній заяві, не є обгрунтуванням позовних вимог , не були надані суду першої інстанції і не досліджувались судом, причина їх ненадання суду позивачем не зазначена і клопотання про їх додання до матеріалів справи не заявлено.
З огляду на зазначене,судова колегія приходить до висновку про те,що судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам,наданим позивачем, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: