1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7475/16-ц 2/335/1674/2016
про залишення позовної заяви без руху
2 липня 2016 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення долі в спадкового майні,
1 липня 2016 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення долі в спадкового майні.
Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. На підставі частини четвертої цієї ж статті ЦПК України, позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Всупереч наведеним вимогам ЦПК України, у позовній заяві не конкретизовано змісту позовних вимог, оскільки позивачем вказується, що позовні вимоги будуть уточнені після витребування судом доказів в порядку статті 137 ЦПК України.
В цей же час, як передбачено статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Отже, метою цивільного судочинства є захист від вже існуючих порушень цивільних прав фізичних осіб, а справи розглядаються в межах заявлених вимог.
Тобто, позивач, звертаючись до суду, має спочатку визначитися зі змістом позовних вимог, що виникли на підставі вже існуючого порушення його права. В подальшому вже в процесі розгляду справи позивач після відкриття провадження у справі може уточнити свої позовні вимоги.
Крім того, як передбачено положеннями статті 137 ЦПК України про витребування доказів подається окрема вмотивована заява. Всупереч цьому, позивач зазначає клопотання про витребування доказів у змісті позовних вимог.
В цей же час, позивач також не позбавлений права звертатися до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом їх витребування до подання позовної заяви в порядку статті 133 ЦПК України, а вже після отримання доказів сформулювати свої позовні вимоги та визначитися із їх остаточним змістом.
Крім того, у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі, відсутнє їх правове обґрунтування (підстава позову). Зокрема, не зазначено, чи є відповідачі спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_4, якщо так, то якої черги, чи було видано позивачеві свідоцтво про право на спадщину, або чи було відмовлено нотаріусом у видачі такого свідоцтва позивачеві та видана відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Так, відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, як визначено у ст. 392 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися у суд з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами; 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ці обставини також у позовній заяві не зазначені.
Також слід зауважити, що у змісті позовних вимог позивач вказує клопотання про забезпечення позову, у той час як вимогами статті 151 ЦПК України передбачено, що про забезпечення позову подається окрема заява із наведенням відповідних підстав та обґрунтування обраного позивачем виду забезпечення позову.
Також у позовній заяві всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України не зазначено ціну позову, яка складає вартість 1/3 спадкового майна (із зазначенням вартості кожного об'єкта нерухомого та рухомого майна). Позивач вказує, що вона звільнена від сплати судового збору, однак це не є підставою для не зазначення у позовній заяві ціни позову, адже при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд в порядку статті 88 ЦПК України має визначитися із розміром судового збору, який має бути стягнутий з відповідачів до бюджету в разі задоволення її позовних вимог.
Крім того, зазначена обставина також впливає на визначення підсудності даного спору, оскільки спори з приводу нерухомого майна відповідно до положень частини першої статті 114 ЦПК України розглядаються судом за місцем знаходження нерухомого майна або основної його частини. В позовній заяві вказано, що одна з квартир знаходиться у місті Одесі, однак, зважаючи, що позовна заява не містить зазначення її вартості, суд на даній стадії процесу позбавлений можливості визначитися, чи підсудна справа Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, або ж її розгляд має здійснюватися відповідним районним судом міста Одеси.
Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, приходжу до висновку про залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом викладення у позовній заяві змісту позовних вимог, викладення у позовній заяві всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання належним чином оформленої заяви про витребування доказів відповідно до положень ст. 137 ЦПК України та забезпечення позову відповідно до положень статті 151 ЦПК України, зазначення ціни позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення долі в спадкового майні залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом викладення у позовній заяві змісту позовних вимог, викладення у позовній заяві всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання належним чином оформленої заяви про витребування доказів відповідно до положень ст. 137 ЦПК України та забезпечення позову відповідно до положень статті 151 ЦПК України, зазначення ціни позову - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шалагінова