справа №619/1226/16-к
провадження №1-кп/619/201/16
22 червня 2016 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року за ч.3 ст.185 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року за ч.3 ст.185 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, -
10.02.2016 року близько 18 години ОСОБА_4 , знаходячись в с. Лісне Дергачівського району Харківської області, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, запропонував ОСОБА_5 скоїти крадіжку дорожнього знаку на автодорозі М-20 «Харків-Щербаківка», що належить Службі автомобільних доріг у Харківській області, на що останній погодився.
Приблизно о 18 годині 10.02.2016 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що їх подальші дії ніким помічені не будуть, направились на автодорогу М-20 «Харків-Щербаківка» в Дергачівському районі Харківської області, де демонтували шляхом розхитування дорожний знак 2.1 на металевій стойці, після чого з викраденим майном зникли, та розпорядились ним на власний розсуд, чим завдали Службі автомобільних доріг у Харківській області матеріальну шкоду в розмірі 480 гривень.
15.02.2016 року близько 18 години ОСОБА_4 , знаходячись в с. Лісне Дергачівського району Харківської області, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, запропонував ОСОБА_5 скоїти крадіжку дорожнього знаку на автодорозі М-20 «Харків-Щербаківка», що належить Службі автомобільних доріг у Харківській області, на що останній погодився.
Приблизно о 18 годині 15.02.2016 року ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що їх подальші дії ніким помічені не будуть, направились на автодорогу М-20 «Харків-Щербаківка» в Дергачівському районі Харківської області, де демонтували шляхом розхитування дорожного знаку 5.20.1 на металевій стойці, після чого з викраденим майном зникли, та розпорядились ним на власний розсуд, чим завдали Службі автомобільних доріг у Харківській області матеріальну шкоду в розмірі 588 гривень.
Своїми умисними протиправними діями 10.02.2016 року ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Своїми умисними протиправними діями 15.02.2016 року ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Своїми умисними протиправними діями 10.02.2016 року ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Своїми умисними протиправними діями 15.02.2016 року ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи.
Показання обвинувачених повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вони не заперечують. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про ОСОБА_4 , який не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України станом на 10.02.2016 року та на 15.02.2016 року раніше не судимий, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини підсудним, щире каяття у вчиненому, з урахуванням позиції представника потерпілого, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України, до постановлення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року, необхідно призначати покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України.
При цьому суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком з накладенням на нього обмежень, передбачених ст. 76 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого та позиції потерпілого.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про ОСОБА_5 , який не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2007 року з діагнозом синдром залежності від алкоголю, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України станом на 10.02.2016 року та на 15.02.2016 року раніше не судимий, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини підсудним, щире каяття у вчиненому, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України, до постановлення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року, необхідно призначати покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України.
При цьому суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком з накладенням на нього обмежень, передбачених ст. 76 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого та позиції представника потерпілого.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_4 за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року, остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком - 3 (три) роки.
Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_5 за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016 року, остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з іспитовим строком - 3 (три) роки.
Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: дорожний знак 2.1 з металевою стойкою, та дорожний знак 5.20.1 з металевою стойкою, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 , вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1