Справа № 433/890/16-ц
/заочне/
23.06.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого судді - Крівоклякіної Н.В., за участю секретаря Рєзнікової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
10 травня 2016 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», від імені якого діє представник за довіреністю, пред'явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була підписана заява про відкриття поточного рахунку , згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 30.09.2013 року. Відповідно до умов договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку. Позивач зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 18.04.2016 року виникла заборгованість у сумі 52 293,67 грн, яка складається з: 19 000,00 грн - заборгованості за кредитом; 20 375,21 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 8898,46 грн - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 4020, 00 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом. Враховуючи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 10.12.2014 року був виключений з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, виниклу заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, крім того просить покласти на нього судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву згідно якої просив справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик в газеті «Урядовий кур'єр», а також шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області ( на 30.05.2016 р., на 06.06.2016 р., на 23.06.2016 р.). Причини неявки суду не повідомив.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено наступне.
30.09.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якого висловив своє бажання з Умовами та Правилами надання банківських послуг , Тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування. Відповідно до підписаної заяви відповідачу був відкритий картковий рахунок у гривні (а.с.14).
Договір складається із заяви приєднання до умов та правил надання банківських послуг, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Своїм підписом ОСОБА_2 підтвердив, що Заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифи складають укладений між ним та Банком договір банківського обслуговування, що свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов Договору.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та карти із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Договору, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Пунктом 3.2.1.4.1.2 Договору передбачено, що у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетоване сальдо підлягало обнулюванню.
Згідно п.3.2.1.4.1.3 Договору, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати зкінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 24.09.2013 року був зареєстрований у Реєстраційній службі Луганського міського управління юстиції як фізична особа-підприємець. 10.12.2014 року його діяльність як суб'єкта підприємницької діяльності була припинена (а.с.39).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі №6-125цс13 у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_2 належно не виконував свої зобов'язання за Договором № б/н від 30.09.2013 року внаслідок чого станом на 18.04.2016 року утворилась заборгованість, яка становить 52 293,67 грн та складається з: 19 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 20 375,21 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8898,46 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 4020,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом (а.с.31-32).
Згідно з п.3.2.1.2.2.2 Умов клієнт зобов'язаний сплатити відсотки за час фактичного користування кредитом.
Відповідно до п.3.2.1.2.3.10 Умов банк має право достроково стягнути кредит, відсотки і винагороду в порядку, передбаченому п.3.2.1.2.2.8, 3.2.1.2.3.7, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Як вбачається з п.3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право на свій розсуд розірвати угоду про кредитування в судовому порядку. При цьому в останній день дії угоди про кредитування клієнт зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному об'ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 30 вересня 2013 року, в розмірі 43 395,21 грн, в яку входить сума заборгованості за кредитом - 19 000,00 грн, сума заборгованості по процентам за користування кредитом - 20 375,21 грн та 4020,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.
В частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 8898,46 гривень, які складаються з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, суд дійшов наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Отже, зобов'язання за своїм значенням поділяються на: основні зобов'язання які можуть існувати самостійно, та додаткові (акцесорні) зобов'язання які забезпечують належне виконання основних зобов'язань і виникають та існують виключно за умови існування основного зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, основним зобов'язанням позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов'язанням є сплата неустойки (штрафа, пені).
Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористичная операція, в якому міститься місто Луганськ Луганської області.
Як вбачається зі справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у м.Луганськ, а тому він є суб'єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.
Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 18.04.2016 року за договором б/н від
30.09.2013 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 вбачається, що позивачем нараховано відповідачу суму пені - 8898,46 грн. Зазначена сума пені була нарахована відповідачу після 14.04.2014 року (а.с.5-6).
За таких обставин, суд вважає, що в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 8898,46 гривень необхідно відмовити в їх стягненні, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14.04.2014 року.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати, що складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із публікацією оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» пропорційно до задоволеної частини вимог.
Відповідно оригіналу платіжного доручення №ВО901В12С0 від 21.04.2016 року позивачем при подачі позову позивачем була сплачена сума судового збору у розмірі 1378,00 грн, сума за публікацію оголошення в газеті про виклик відповідача згідно наданого позивачем рахунку №7659 від 10.06.2016 року складає 210,00 грн, що разом складає 1588,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволені на 82,98% , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1317,72 грн (1588*82,98%=1317,72 грн).
На підставі викладеного, ст. 509, 526, 549, 610-612,625,628, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224 - 227 ЦПК України, суд -
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за договором бн від 30 вересня 2013 року в сумі 43 395 (сорок три тисячі триста дев'яносто пять) гривень 21 копійка.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судові витрати в розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) гривень 72 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення
може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.В. Крівоклякіна.