Справа № 433/735/16-ц
24.06.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області в складі
головуючого - судді Крівоклякіної Н.В.,
за участю секретаря - Рєзнікової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Привільської сільської ради Троїцького району, третя особа - Троїцька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,-
19 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкову земельну ділянку, земельну частку (пай) розміром 1,16 умовних кадастрових гектарів пасовищ та 0,07 умовних кадастрових гектарів багаторічних насаджень без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, яка перебуває у колективній власності КСП «Привілля», розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі рішення Троїцької районної адміністрації від 13 листопада 1996 року №430, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0038000 від 29.11.1996 року, який помер 07 червня 2002 року, а також про визнання за ним права власності на земельну ділянку, земельну частку (пай) розміром 4,16 умовних кадастрових гектарів пасовищ та 0,07 умовних кадастрових гектарів багаторічних насаджень без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, яка перебуває у колективній власності КСП «Привілля», розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі рішення Троїцької районної адміністрації від 13.11.1996 року №430 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0037999 від 29.11.1996 року, яка померла 04.01.2005 року. Під час розгляду справи позовні вимоги позивач змінив та просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0038000 від 29.11.1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, а також визнати за ним право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0037999 від 29.11.1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_4.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 07.06.2002 року помер його батько ОСОБА_3, 04.01.2005 року померла його мати ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 16,24 га в межах згідно з планом, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в т.ч. ріллі 16,24 га, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Привільською сільською радою Троїцького району Луганської області 14.11.2000 року за №4180000204 та спадщина за законом на земельну ділянку згідно сертифікату на земельну частку (пай) розміром 15,20 умовних кадастрових гектар в тому числі: 4,16 умовних кадастрових гектарів пасовищ та 0,07 умовних кадастрових гектарів багаторічних насаджень без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості з землі, які не були зазначені в заповіті. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 16,90 га в межах згідно з планом, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі ріллі 16,90 га, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №004999, виданого Привільською сільською радою Троїцького району Луганської області 14.11.2000 року за №4180000205, а також спадщина на земельну ділянку за законом згідно сертифікату на земельну частку (пай) розміром 15,20 умовних кадастрових гектарів в тому числі
4,16 умовних кадастрових гектарів пасовищ та 0,07 умовних кадастрових гектарів багаторічних насаджень без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості з землі, які не були зазначені в заповіті. Землі, не зазначені в заповітах, являються не витребуваними та перебувають у колективній власності КСП «Привілля», оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай) були втрачені. Після смерті батьків він є єдиним спадкоємцем, у шестимісячний строк звернувся до Троїцької держаної нотаріальної контори та прийняв спадщину за законом, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцями. Проте відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) розміром 15,20 умовних кадастрових гектар: в тому числі 4,16 умовних кадастрових гектар пасовищ та 0,07 умовних кадастрових гектар багаторічних насаджень є перешкодою для нього для звернення до нотаріальної контори з метою нотаріального посвідчення права власності на спадкове майно, а тому позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0038000 від 29.11.1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, а також визнати за ним право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0037999 від 29.11.1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_4.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, надали заяви згідно яких просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Від відповідача надійшла письмова заява, згідно якої проти задоволення позовних вимог вони не заперечують та просять розглянути справу без участі їх представника.
Від третьої особи також надійшло письмове клопотання згідно якого вони просили справу розглянути без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.
Статтею 10 ЦПК встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, подані відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.
Судом встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження серії V-УР №0565454 від 10.12.1963 р., батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17).
Відповідно до копій свідоцтв про смерть серії 1-ЕД №376114 від 10.06.2002 року та серії 1-ЕД №028151 від 30.06.2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 померли 10.06.2002 року та 04.01.2005 року (а.с.18-19).
Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0037999 від 29.11.1996 року, земельна частка (пай) розміром 15,20 ум.кад.га, який перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Привілля», належить ОСОБА_4 (а.с.20).
Відповідно до копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0038000 від 29.11.1996 рокуІзюмському ОСОБА_5 належить право на земельну частку (пай) 15,20 ум.кад.га, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Привілля» (а.с.21).
Вирішуючи питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначене вище спадкове майно суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В силу ст., ст.. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину , або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь- кого із спадкоємців незалежно від черги.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, він є рідним сином померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та єдиним спадкоємцем першої черги після їх смерті в силу ст..1261 ЦК України.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику в справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають».
Відповідно до Закону України від 05.06.2003 року № 899- IV« Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток( паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі ( на місцевості) власникам земельних частко ( паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку ( пай) , які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі( на місцевості) в тому числі в частині сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки ( паю) в натурі на ( місцевості) . Після чого , райдержадміністрація видасть розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв) в частині сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, власникам сертифікатів на право на земельну частку ( пай).
Тобто виготовлення громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки (сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) можливе лише після розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних частко( паїв).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ». Сертифікати на право на земельну частку ( пай) є дійсними до виділення власникам земельних частко ( паїв) у натурі ( на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як було вище встановлено судом у позивача відсутні оригінали право встановлюючих документів, а саме сертифікати на земельну частку (пай) розміром 15,20 ум.кад.га в тому числі 4,16 ум.кад.га пасовищ та 0,07 ум.кад.га багаторічних насаджень, що перешкоджає йому звернутись до державної нотаріальної контори з метою нотаріального посвідчення права власності на це спадкове майно. Крім того на даний час власниками Сертифікатів на право на земельну частку ( пай) серії ЛГ № 0037999 розміром 15,20 ум.кад. га. виданого 29.11.1996 року та серії ЛГ №0038000 розміром 15,20 ум.кад. га виданого 29.11.1996 року залишились померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
З огляду на викладене позивач дійсно позбавлений можливості звернутись у встановленому законом порядку із заявою про виділення йому земельних ділянок в натурі ( на місцевості), оскільки він не є власником зазначених Сертифікатів на право на земельну частку ( пай) .
Тому суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволенню у повному обсязі , оскільки реалізувати своє право на спадкове майно позивач в даному випадку може лише через суд.
На підставі ст.,ст. 1216.1223, 1225,1268,1274 ЦК України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України, № 5 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, о мають юридичне значення» п.1., п.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних
справ», керуючись ст.ст.10, 11, 57-65, 209, 212-215 , 256 ЦПК України, -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до Привільської сільської ради Троїцького району, третя особа - Троїцька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0038000 від 29 листопада 1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0037999 від 29 листопада 1996 року, розташовану на території Привільської сільської ради Троїцького району Луганської області, яка залишилась після смерті ОСОБА_4.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.В. Крівоклякіна.