Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6535/14-ц
23 червня 2016 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі головуючого судді Шульги О.М.
з секретарем Башинською Н.М.
за участю
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
в.о.начальника ДВС ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, -
Заявник звернувся до суду зі скаргою в якій зазначив, що постановою державного виконавця ВДВС ОСОБА_4 МРУЮ від 09.07.2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №279/6535/14-ц від 20.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку 106224, 27 гривень. Вказана постанова направлена ОСОБА_1 лише 14.07.2015 року за №2-21/18499. В подальшому постановою державного виконавця ВДВС ОСОБА_4 МРУЮ ОСОБА_5 від 20.07.2015 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1, а постановою від 27.07.2015 року оголошено розшук майна останнього, зокрема автомобіля марки ЗАЗ Forza AF 4854, державний номер АМ 6191ВН, 2012 року випуску. Вказана постанова направлена боржнику 28.07.2015 року за №2-21/19785. Повідомлення про опис та арешт майна боржника від 03.12.2015 року за №2-21/29093 боржником отримано не вчасно, внаслідок чого він був позбавлений можливості бути присутнім при проведенні опису. Вказаний автомобіль було описано та передано на відповідальне зберігання представнику ДП "Сетам" ОСОБА_6. 15.12.2015 року вищевказаним державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта , суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ПП "України-Експерт-Центр". 28.01.2016 року на адресу боржника направлено повідомлення про оцінку арештованого майна та висновок про вартість об"єкта оцінки. Датою оцінки вказано 30.11.2015 року, тобто оцінка проведена до опису та арешту автомобіля та до часу призначення експерта. Вважає, що виносячи постанови від 20.07.2015 року, 27.07.2015 року та 15.12.2015 року про арешт майна, розшук майна та призначення експерта, державний виконавець порушив вимоги ст.ст.31, 33, 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не направив у встановлені строки боржнику копії цих постанов та не надав строк для добровільного виконання рішення суду. Не маючи відомостей про обізнаність боржника щодо наявності виконавчого провадження державний виконавець не мав права вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню рішення суду. Також державний виконавець не перевірив факт того, що транспортний засіб перебуває у заставі ПАТ "Ідея Банк" та не надав можливості письмово повідомити його про це, як того вимагає ст.12 Закону. З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 05.11.2012 року на підставі договору застави № 5909 від 21.08.2012 року накладено обтяження на легковий автомобіль Forza AF 4854, державний номер АМ 6191ВН, 2012 року випуску, термін дії до 05.11.2017 року, строк виконання зобов"язання до 03.08.2019 року. Таким чином державний виконавець порушив права ОСОБА_1 вільно користуватись належним майном. При цьому реалізація вказаного автомобіля порушить його право як боржника перед ПАТ "Ідея Банк", оскільки кредитний договір, який забезпечений заставою може бути не виконаний. На дії державного виконавця було подано скаргу начальнику відділу Державної
виконавчої служби, яка за результатами її розгляду в.о.начальника ВДВС ОСОБА_4 МРУЮ ОСОБА_3 не була задоволена. При цьому відповідь на скаргу №832/2-14 від 21.03.2016 року не оформлена у виді постанови, а надана як звичайний лист, по суті не розглянута, рішення про відмову чи її задоволення не прийнято. До того ж відповідь готувалась державним виконавцем Тваровською А.В., дії якої оскаржувались, хоча мав би її готувати безпосередньо ОСОБА_3 Просить визнати неправомірними дії в.о.начальника ВДВС ОСОБА_4 ОСОБА_7 щодо неналежного розгляду скарги від 14.03.2016 року; скасувати арешт на легковий автомобіль марки ЗАЗ Forza AF 4854, державний номер АМ 6191ВН, 2012 року випуску; зобов"язати відділ ДВС ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції в Житомирській області повернути ОСОБА_1 автомобіль марки ЗАЗ Forza AF 4854, державний номер АМ 6191ВН, 2012 року випуску, переданого на відповідальне зберігання представнику ДП "Сетам" ОСОБА_6.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 скаргу підтримали і просив задовольнити з підстав зазначених у скарзі.
ОСОБА_8 відділу ДВС ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що заявником в ході виконавчого провадження неодноразово подавались скарги різного характеру. Подання даної скарги є одним з багатьох моментів щоб затягнути виконання рішення суду. Посилання на те, що ним не було винесено постанову по скарзі від 14.03.2016 року вважає необгрунтованими, оскільки ч.7 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до форми та змісту скарги, зокрема те, що скарга має містити резолютивну частину рішення, однак подана представником заявника скарга не відповідала за своїм змістом вказаній нормі Закону, оскільки не містила резолютивної частини рішення, тому, ознайомившись зі змістом скарги, він наклав резолюцію державному виконавцю підготувати відповідь у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", що передбачено ч.8 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження". З підготовленою державним виконавцем відповіддю він ознайомився та підписав. Вимоги викладені в п.2 та 3 резолютивної частини скарги вважає безпідставними, оскільки дані вимоги вже були предметом судового розгляду та ухвалою суду від 22.02.2016 року залишені без розгляду , а також дані вимоги не стосуються саме його дій, які оскаржуються заявником та полягають в не винесенні постанови за результатами розгляду скарги.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист №279/6535/14-ц, виданий Коростенським міськрайонним судом 20.05.2015 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь КС "Оберіг" боргу в розмірі 106224, 47 гривень.
14.03.2016 року представник боржника ОСОБА_1- ОСОБА_2 на адресу в.о.начальника ОСОБА_4 МРУЮ ОСОБА_3 подав скаргу у порядку ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" в якій просив винести постанову про задоволення скарги, визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тваровської А.В. щодо накладення арешту на легковий автомобіль марки ЗАЗ Forza AF 4854, державний номер АМ 6191ВН, 2012 року випуску , скасувати арешт на вказаний автомобіль та повернути автомобіль.
На вказану скаргу в.о.начальника ДВС ОСОБА_4 МРУЮ ОСОБА_3, надав письмову відповідь від 21.03.2016 року за №832/2-14, зі змісту якої слідує, що відповідь дана відповідно до вимог ч.8 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, частина 8 ст.82 вказаної норми Закону передбачає, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятидневний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині сьомій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до ст.15, 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати
їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях)
питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідь на скаргу заявника, всупереч вказаним нормам Закону, не містила роз"яснення щодо порядку оскарження, була підготовлена безпосередньо державним виконавцем, дії якого оскаржувались. Враховуючи те, що у своїй скарзі заявник просив винести постанову по результатам розгляду скарги, в разі незгоди з якою заявник мав право оскаржити її в десятиденний строк до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду, тому посилання ОСОБА_3 на те, що скарга заявника всупереч ч.7 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" не містила резолютивної частини рішення суду, у зв"язку з чим постанова ним не виносилась, не можуть бути цілком обгрунтованими.
Так, відповідно до ч.7 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого
вона подається;
2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце
проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження
(для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа,
найменування органу, що його видав, день видачі та номер
документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму
закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої
вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня
подання скарги.
Ознайомившись зі змістом скарги, поданої на адресу суб"єкта оскарження, суд вважає, що за наслідками її розгляду, відповідно до ч.8 ст.82 вказаного Закону , повинна бути винесена відповідна постанова. Проте, на дану скаргу заявнику було надано письмову відповідь виготовлену особою, дії та рішення якої безпосередньо були предметом оскарження, тому в цій частині скарга підлягає задоволенню, оскільки скарга, відповідно до ч.8 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян"розглядається начальником відділу.
Відповідно до ч.1 ст.383, ч.ч.1, 2 ст.384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 5, 13 постанови від 07.02.2014 р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», враховуючи положення ст.383 ЦПК України, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" оскільки відповідно до частини другої ст.4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну
виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
В решті скарга задоволенню не підлягає, оскільки арешт на автомобіль накладав не суб"єкт, дії якого оскаржує заявник в даній справі. Невірний розгляд скарги в.о.начальника ВДВС ОСОБА_4 МРУЮ ОСОБА_3 не є підставою для скасування рішення, яке прийнято державним виконавцем Тваровською, яка не являється суб"єктом оскарження у даній справі. До того ж ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 22.02.2016 року скарга заявника з даного питання була залишена без розгляду внаслідок пропуску строку на її подання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 293, 294, 383 ЦПК України, ст.ст.82, 83 Закону України "Про виконавче провадження", -
Скаргу задовольнити частково.
Дії в.о.начальника відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, які виразились в неприйняття рішення у встановленому законом порядку за наслідками розгляду скарги заявника визнати неправмірними.
В решті вимог за скаргою відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом п”яти днів з дня її проголошення.
Суддя :