Справа № 275/198/16-ц
29 червня 2016 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Руденка В.О.
при секретарі Довгаленко О.І.
за участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 23.02.2012 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7600,00 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Однак всупереч договірним зобов'язанням, у встановлені строки позичальник не повернув кредитні кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. У зв'язку з цим сума боргу станом на 31.03.2016 року складає 17356.69 грн., яку ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 разом з судовими витратами на сплату судового збору в сумі 1378,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до позовної заяви додав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав всі обставини, зазначені в позовній заяві, в тому числі розмір заборгованості, додатково пояснив, що в нього є кредитні картки, він користувався ними, знимав гроші з них та не повертав їх на картки.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 23.02.2012 року ОСОБА_2 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит, видавши кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 7600,00 гривень зі сплатою за користування кредитом 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Факт отримання грошових коштів відповідачем визнано і підтверджується копією його заяви про видачу кредитної картки, самою кредитною карткою, наданою відповідачем для огляду суду, на якій зазначений строк дії - до січня 2016 року, а також показаннями свідка ОСОБА_3 - матері відповідача, яка підтвердила факт отримання ним кредитних коштів.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплатив щомісячні платежі з повернення кредиту, у строк, встановлений кредитним договором, що ОСОБА_2 підтвердив зі свого боку, надавши розрахунок заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, станом на 31.03.2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 17356,69 гривень.
Відповідно до ст. 509, 1054 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1, як позичальником не виконані зобов'язання, щодо погашення кредиту, сплати процентів, дострокового повернення кредиту, процентів та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.
За таких обставин позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також суд вважає, що, з огляду на ст.88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 1378,00 гривень.
На підставі ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України,
керуючись ст. 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 23.02.2012 р. в розмірі 17356,69 грн. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят шість гривень 69 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. (тисяча триста сімдесят вісім гривень).
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.О. Руденко