Справа № 156/272/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Шумський А.А.
Провадження № 22-ц/773/997/16 Категорія: 27 Доповідач: Карпук А. К.
29 червня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,
секретар Шугалова О.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 12 травня 2016 року
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 12 травня 2016 року в даній справі в задоволенні позову відмовлено.
Позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 грудня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії карти (а.с.5).
З п. 1.1.7.12 долучених до позовної заяви Умов і правил надання банківських послуг (далі-Умов) Договір діє протягом 12 місяців з часу його підписання (а.с.19).
Згідно з п.2.1.1.12.4 Умов строк і порядок погашення по Кредиту наведений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування, яка є невід»ємною частиною кредитного Договору(а.с.29).
Пунктом 2.1.1.2.1 Умов передбачено, що для надання послуг Банк видає клієнту кредитну карту, її вид визначений в Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і у заяві. Датою укладення договору є дата видачі картки, про що зазначено у заяві (а.с.24 зворот).
При зверненні до суду позивачем не приєднано до позовної заяви Пам'ятки клієнта.
Долучена Довідка про умови кредитування (а.с.6-7) стосується картки MasterCard, в той час як у Заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, підписаній відповідачем, не передбачено такого виду картки.
Із змісту цієї Заяви вбачається, що у ній не зазначено не тільки дати видачі картки, а взагалі відсутні відомості про видачу ОСОБА_3 кредитної картки, графи про вид картки, що підлягала видачі ОСОБА_3 не заповнені (а.с.5).
Отже, у зв'язку з відсутністю відомостей про дату видачі картки, встановити дату укладення Договору, виходячи з п.2.1.1.2.1 Умов, які є складовою кредитного договору, неможливо.
Згідно з п.2.1.1.2.11 Умов картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні, включно (25) Однак позивачем не надано доказів на підтвердження цієї обставини, не надано копії картки, а в заяві про приєднання до Умов іПравил надання банківських послуг відсутні відомості щодо строку дії картки.
Зазначена обставина має суттєве значення для вирішення спору, оскільки із строком дії кредитної картки пов'язаний строк дії карткового кредитного договору, а відтак, і вирішення питання про перебіг строку позовної давності, про що заявлено стороною у спорі під час розгляду справи судом першої інстанції.
Також від виду виданої кредитної картки, встановлених на час укладення договору Тарифів залежить порядок користування кредитом , нарахування процентів, пені, штрафних санкцій.
На виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України судом апеляційної інстанції при відкладенні розгляду справи 15.06.2016 року на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано лист, у якому роз'яснено про необхідність подання доказів на обґрунтування позовних вимог, у тому числі Пам'ятки клієнта, відомостей про строк дії картки,Тарифів банку, вид картки, тощо). Цей лист вручено банку 23.06.2016 року (а.с.80), однак такі докази суду не надано.
Відповідно до положень статтей 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Частиною 4 статті 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч вимог зазначених статтей позивачем не подано доказів на обґрунтування своїх вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з позовом поза межами позовної давності. З наведених вище доказів вбачається про неможливість встановлення початку перебігу строку позовної давності для вимог щодо виконання зобов'язання в повному обсязі Разом з тим, такий висновок суду першої інстанції не вплинув на правильність прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що договір укладено 10 грудня 2012 року спростовується положеннями пункту 2.1.1.2.1 Умов , згідно з якими датою укладення договору є дата видачі картки, яка зазначена у заяві. Однак у Заяві ОСОБА_3 дата видачі картки відсутня (а.с.24 зворот).
Наведені позивачем доводи, що строк дії картки не припиняє строку дії договору не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року по справі № 134цс14.
Правова позиція Верховного суду України у справі № 6-249цс15 від 03.12.2015 року, на яку посилається апелянт, не може бути застосована, оскільки із змісту її вбачається , що у цій справі зроблено висновок про порядок стягнення процентів з урахуванням строку позовної давності виходячи із встановленого у кредитному договорі строку дії зобов'язання. У даній справі правове значення має строк дії кредитного договору, на підтвердження якого позивачем не подано доказів.
Також доводи апеляційної скарги ґрунтуються на положеннях Умов та правил надання банківських послуг та зводяться до тверджень, що вони є невід»ємною частиною кредитного договору. Однак, ці Умови, а також Довідка про умови кредитування не містять підпису позичальника, а тому ці документи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, про що неодноразово висловлено правову позицію Верховним Судом України у справах № 6-757цс15 від 01 липня 2015 року, № 6-698цс15 від 10 червня 2015 року.
За таких обставин, враховуючи недоведеність належними і допустимими доказами обставин, на які ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався як на підставу своїх позовних вимог, а також положення ст. ст. 60, 212-215, 316 ЦПК України, за змістом яких рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і має бути ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 12 травня 2016 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: