Справа № 159/1363/16-к Провадження №11-кп/773/375/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 1 ст. 115КК України Доповідач: ОСОБА_2
30 червня 2016 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши кримінальне провадження № 12016030110000271 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Ковеля, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , там же проживав до затримання, з повною загальною середньою освітою, розлученого, працював до затримання на тимчасових роботах, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного. Вказує, що він визнав себе винним та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Зазначає, що суд не врахував думку потерпілої ОСОБА_9 , яка не наполягає на суворій мірі покарання, а також те, що ним вживалися заходи для надання допомоги потерпілій. Просить змінити вирок, пом'якшивши йому покарання.
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування призначеного ОСОБА_6 покарання ухвалено рахувати з 13.02.2016 року.
Ухвалено зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_6 покарання час перебування його під вартою з 13 лютого 2016 року по 14 квітня 2016 року, а саме 124 (сто двадцять чотири) дні, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 70 000 (сімдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 5 193 (п'ять тисяч сто дев'яносто три) гривні 24 копійки процесуальних витрат.
Вироком вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 13 лютого 2016 року, біля 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки з співмешканкою ОСОБА_10 , яка виникла на побутовому ґрунті, з метою вбивства, умисно наніс останній множинні удари ножем (не менше чотирьох) в життєво-важливі ділянки тіла - в область грудної клітки та живота, від яких потерпіла ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в лікарні.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які скаргу підтримали та просили пом'якшити покарання, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, вважаючи вирок суду законним, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_10 ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України і в цій частині не оскаржуються.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані місцевим судом за ч. 1 ст. 115 КК України і теж ніким не оспорюются.
Тому, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України кримінальне провадження апеляційним судом переглядається в межах поданої апеляційної скарги.
Твердження обвинуваченого про те, що призначене йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого через суворість, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , місцевий суд дотримався вимог ст. 65 КК України, вказавши у вироку які саме обставини кримінального провадження, дані щодо особи обвинуваченого та обтяжуючі і пом'якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, ним враховано.
Зокрема, судом було враховано, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, даний злочин обвинувачений скоїв у стані алкогольного сп'яніння, що визнано судом обставиною, яка обтяжує покарання.
Враховано судом і дані щодо особи обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, до затримання працював на тимчасових роботах, а також те, що ОСОБА_6 щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду та частково моральну шкоду, що визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання.
Отже, враховуючи пом'якшуючі обставини покарання та дані щодо особи винного, суд призначив покарання ОСОБА_6 ближче до мінімальної межі , передбаченої санкцією статті закону за яким його засуджено.
Не зазначення у вироку думки потерпілої ОСОБА_9 про те, що вона не наполягала на суворому покаранні, на що вказує обвинувачений у скарзі, не є підставою для пом'якшення призначеного йому покарання, враховуючи тяжкість наслідків - смерть молодої людини на утриманні якої знаходилося двоє малолітніх дітей.
Не є тими обставинами, які знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_6 і те, що останній не залишив місце події та вжив заходи щоб надати допомогу потерпілій, викликавши швидку допомогу. Як видно з вироку, суд ці обставини теж врахував при призначені покарання обвинуваченому.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України у виді десяти років позбавлення волі відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, принципам законності, справедливості і індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України для пом'якшення покарання, суд апеляційної інстанції не вбачає.
За таких обставин апеляція обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_6 підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 15 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року (день постановлення ухвали апеляційним судом), оскільки попереднє ув'язнення з 13 лютого 2016 року по 14 квітня 2016 року зараховано судом першої інстанції.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року щодо нього - без зміни.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_6 зарахувати у строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 15 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у цей же строк з часу отримання копії ухвали.
Головуючий
Судді