Справа № 165/823/16-а
Провадження № 2-а/165/43/16
23 червня 2016 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нововолинського міського центру зайнятості про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дію на поновлення порушеного права, -
встановив:
25 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з адміністративним позовом до Нововолинського міського центру зайнятості про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дію на поновлення порушеного права.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він 10 січня 2014 року звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Наказом від 16.01.2014р. № НТ140116 йому надано статус безробітного. Наказом від 17.01.2014p. № НТ 140117 йому відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.
Посилався на п.28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198, згідно якого зареєстрований безробітний зобов'язаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із законодавством, з пред'явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки. Зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв'язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.
Зазначав, що передостаннє його відвідування центру зайнятості з метою пошуку роботи відбулося 28 грудня 2015 року. Чергове відвідування ним центру зайнятості було заплановане на 25 січня 2016 року о 10:40 год., що вбачається з талону прийому.
У визначений час, тобто на 10:40 год. 25.01.2016р. він не зміг з'явитись до відповідача через погане самопочуття. В цей день в другій половині дня, коли його стан здоров'я покращився, він пішов у Нововолинську ЦМЛ, однак не потрапив на прийом до лікаря через відсутність в реєстратурі талонів до сімейного лікаря. З цього приводу відразу ж звернувся до завідуючої терапевтичним відділом Нововолинської ЦМЛ ОСОБА_3, щоб вона посприяла потрапити до лікаря, на що отримав негативну відповідь. З лікарні по дорозі додому він зайшов до Нововолинського міського центру зайнятості, але, оскільки він спізнився ( прийшов не о 10:40 год., а між 16:00-17:00 год.), то провідний фахівець з питань занятості відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_4 відмовилась зареєструвати його відвідування центру зайнятості і запропонувала йому надати довідку про те, що 25 січня 2016 року він звертався за медичною допомогою.
26 січня 2016 р. він звертався за медичною допомогою до сімейного лікаря, який надав йому лікувальні рекомендації і запропонував огляд у лікарів невропатолога та окуліста. 27 січня 2016 р. після прийому його лікарями окулістом і невропатологом та отримання лікувальних рекомендацій він надав центру зайнятості довідку №60 від 27.01.2016 р. про відвідування ним сімейного лікаря 26.01.2016р. та окуліста і невропатолога 27.01.2016р. Однак працівник відповідача ОСОБА_4, порадившись з начальником відділу, відмовилась прийняти в нього лікарську довідку пояснивши, що вона не відповідає встановленій формі, оскільки в ній не зазначено його діагноз, та не надала йому талон на наступне відвідування центру зайнятості.
Вважає рішення відповідача про зняття його з реєстрації безробітного протиправним, оскільки порушено його право на соціальний захист на випадок безробіття, а обґрунтування підстав зняття з реєстрації - таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. В дійсності він з'явився до відповідача на заплановане відвідування 25 січня 2016 р. з паспортом громадянина України та трудовою книжкою, як передбачено п. 3 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», у визначений день, але не у визначений час - 10:40год., а під кінець робочого дня з запізненням з поважної причини: через поганий стан здоров'я. Провідний фахівець з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_4 могла зробити відмітку про відвідування ним центру зайнятості 25 січня 2016 року або перенести відвідування на найближчий день до закінчення 30-денного строку з дня попереднього відвідування, а вже після нез'явлення його до центру зайнятості після збігу 30 календарних днів він змушений був би надати відповідні підтверджуючі документи про неявку з поважної причини. Але вона безпідставно відмовилась зареєструвати відвідування ним центру зайнятості як 25.01.2016р., так і 27.01.2016р., не надала талон на інший день, а запропонувала надати підтверджуючу довідку лікарні про його стан здоров'я.
Просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати наказ суб'єкта владних повноважень Нововолинського міського центру зайнятості від 11.02.2016 року № НТ 160211 про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_1 з лютого 2016 року та зобов'язати Нововолинський міський центр зайнятості відновити його право та поновити реєстрацію його як безробітного з 11 лютого 2016р.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала повністю, подавши до суду письмові заперечення відповідача проти позову, в яких зазначено, що 10 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості в пошуках роботи. В цей же день позивачу відповідно до ст. 43 Закону та п. 5 Порядку надано статус безробітного.
В день надання статусу безробітного фахівець з працевлаштування ознайомила позивача з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, що він засвідчив підписом в заяві про надання статусу безробітного.
Зважаючи, що позивач перебував на обліку з 21.03.2003р. по 15.12.2004р., з 20.11.2007р. по 13.12.2007р. з 12.08.2008р. по 01.10.2008р.. з 13.11.2008р. по 21.09.2009р., з 18.06.2012р. по 13.06.2013р. та отримав всю належну йому виплату допомоги по безробіттю 17 січня 2014 року прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні допомоги по безробіттю.
28.12.2015р. під час чергового відвідування центру зайнятості провідним фахівцем з питань зайнятості за погодженням з позивачем встановлено дату наступного відвідування 25.01.2016р. о 10:40год., що позивач засвідчив підписом в додатку № 1 до персональної картки «Відвідування центру зайнятості, надані послуги, рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню».
Однак, 25.01.2016р. позивач не відвідав центр зайнятості у визначений і погоджений з ним день та час, що підтверджується відсутністю відміток про відвідання центру зайнятості в додатку №1 до персональної картки позивача.
Крім того, факт невідвідування центру зайнятості 25.01.2016р. позивачем центру зайнятості може засвідчити провідний фахівець з питань зайнятості Нововолинського міського центру зайнятості ОСОБА_4 за якою була закріплена персональна картка позивача та начальник відділу організації працевлаштування населення Нововолинського міського центру зайнятості ОСОБА_5
Зі змісту пункту 28 Порядку вбачається, що зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв'язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.
Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.
Станом на день розгляду справи позивачем не надано документів, які б підтверджували поважну причину його неявки його до центру зайнятості 25.01.2016р.
Відповідно до пп. 7 п. 1 ст. 45 Закону реєстрація безробітного територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами).
Абзацом 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (на 31-й день).
З 11 лютого 2016 року керуючись вищевказаними нормами була припинена реєстрація позивача як безробітного.
Щодо довідок Нововолинської центральної міської лікарні від 27.01.2016р. № 60 та від 04.03.2016р. № 65 доданих позивачем до адміністративного позову відповідач зазначив, що зі змісту вказаних довідок вбачається, що позивач був на прийомі у сімейно лікаря 26.01.2016р. з 16:50год до 17:00год., а 27.01.2016р. відвідав окуліста та невропатолога.
Нововолинською центральною міською лікарнею в листах від 05.04.2016 року № 1358/01-17 та від 21.04.2016р. № 1630/01-17 підтверджено звернення позивача до лікарів 26 та 27 січня 2016 року та вказано, що 25 січня 2016 року позивач не звертався на прийом до лікарів.
Просила суд в позові ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та підлягає до задоволення.
В судовому засідання свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона працює у Нововолинському міському центрі зайнятості на посаді фахівця. 25 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 не звертався в центр зайнятості і не прибув на відвідування, яке мало відбутися об 10:40год. Він звернувся до неї лише 28 січня 2016 року та повідомив її, що він не з'явився 25 січня 2016 року бо хворів. Однак, довідки про хворобу за 25 січня 2016 року їй не надав. Вона запропонувала, що вона його відмітить, однак у нього буде порушення, на що ОСОБА_1 відмовився, вказавши, що принесе довідку.
Ці обставини підтвердила також свідок ОСОБА_5, яка також показала, що ОСОБА_1 відвідав центр зайнятості 28 січня 2016 року, однак, вказала, що з'явлення позивача 28 січня 2016 року до центру зайнятості не можна вважати відвідуванням, оскільки він не отримав талон для відвідування і його не прийняв відповідний спеціаліст центру зайнятості.
З витягів з наказів Нововолинського міського центру зайнятості вбачається, що наказом від 16 січня 2014 року № НТ140116 ОСОБА_1 надано статус безробітного, наказом від 17 січня 2014 року № НТ 140117 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю, а наказом від 11 лютого 2016 року № НТ 160211 припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 пп. 2 п. 37 Порядку з 11 лютого 2016 року (а.с. 5)
З талону прийому № 15 вбачається, що ОСОБА_1 мав відвідати Нововолинський міський центр зайнятості 25 січня 2016 року об 10:40год. (а.с. 9).
З медичної довідки № 60 від 27 січня 2016 року, виписок з медичної картки позивача, листів Нововолинської міської центральної лікарні вбачається, що ОСОБА_1 звертався в Нововолинську міську центральну лікарню за медичною допомогою 26 січня 2016 року та 27 січня 2016 року (а.с. 10-12, а.с. 14, а.с. 25).
З повідомлення Нововолинського УПСЗН від 17 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги (а.с. 21).
З довідки про склад сім'ї вбачається, що у позивача ОСОБА_1 є на утримання троє неповнолітніх дітей (а.с. 23), що також підтверджується свідоцтвами про народження дитини (а.с. 27-29).
З довідки УПСЗН вбачається, що ОСОБА_1 отримує державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів (а.с. 31).
Із заяви позивача ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості для вирішення питання, щодо його працевлаштування (а.с. 41).
Із журналу відвідувань Нововолинського міського центру зайнятості вбачається, що позивач ОСОБА_1 відвідував центр зайнятості та не з'явився для відвідування 25 січня 2016 року об 10:40год. (а.с. 42-46).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відвідав Нововолинський міський центр зайнятості 25 січня 2016 року у визначений час без поважних причин. Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він 25 січня 2016 року був хворим є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду надано не було. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показала, що ОСОБА_1 25 січня 2016 року до неї особисто за отриманням, як медичної допомоги, так і вирішення питання про отримання талону для відвідування сімейного лікаря не звертався.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався в Нововолинську міську центральну лікарню за медичною допомогою 26 січня 2016 року та 27 січня 2016 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи (а.с. 10-12, а.с. 14, а.с. 25).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відвідав Нововолинський міський центр зайнятості 28 січня 2016 року, що підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» N 198 від 20 березня 2013 року (надалі - Порядок) передбачено, що зареєстрований безробітний зобов'язаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із законодавством, з пред'явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки.
Зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв'язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.
Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.
Відповідно до п. 29 даного Порядку дата наступного відвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється центром зайнятості не рідше ніж один раз на 30 календарних днів за погодженням з безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв'язку з поданням:
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не відвідав Нововолинський міський центр зайнятості 25 січня 2016 року у визначений час, тому, виходячи з положень даного Порядку, позивач повинен був відвідати Нововолинський міський центр зайнятості на наступний день, тобто 26 січня 2016 року, однак як встановлено в судовому засіданні 26 січня 2016 року та 27 січня 2016 року позивач звертався за наданням медичної допомоги до Нововолинської міської центральної лікарні, а тому не міг з'явитися до Нововолинського міського центру зайнятості для його відвідання з поважних причин, та звернувся в Нововолинський міський центр зайнятості 28 січня 2016 року, тобто у відповідності до вимог п. 29 даного Порядку, а саме на наступний день після того як відпали поважні причини.
В судовому засіданні представник відповідача вказувала, що з'явлення позивача не можна вважати відвідуванням, оскільки він не отримав талон для відвідування і його не прийняв відповідний спеціаліст центру зайнятості.
Однак, на думку суду такі твердження відповідача є необгрунованими, оскільки, ні положеннями статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», ні пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» N 198 від 20 березня 2013 року не передбачено будь-яких додаткових дій безробітного, пов'язаних із його відвідуванням центру зайнятості.
Разом з тим, відповідно до п. 28 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» безробітний зобов'язаний відвідувати центр зайнятості з метою пошуку підходящої роботи.
З пояснень представника відповідача, з показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом встановлено, що, ні 25 січня 2016 року, ні 28 січня 2016 року у Нововолинського міського центру зайнятості не було підходящої роботи для позивача ОСОБА_1, а тому на думку суду працівникам відповідача не було потреби вчиняти щодо останнього будь-яких дій.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 в межах 30 календарних днів відвідав центр зайнятості, як того вимагає стаття 44 Закону України «Про зайнятість населення», Закон та пункт 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» N 198 від 20 березня 2013 року, а тому підстав знімати його з реєстрації як безробітного у відповідача не було.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем надано не було, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити і визнати протиправними дії Нововолинського міського центру зайнятості щодо припинення реєстрації ОСОБА_1 як безробітного та скасувати наказ Нововолинського міського центру зайнятості від 11 лютого 2016 року № НТ 160211 про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_1 з 11 лютого 2016 року, а також зобов'язати Нововолинський міський центр зайнятості поновити реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного з 11 лютого 2016 року.
Керуючись ст.9, ст.69, ст.70, ст.71, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163, ст.167, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 44, 45 Закону України «Про зайнятість населення» N 5067-VI від 05.07.2012, пунктами 28, 29, 32, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013р. «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Нововолинського міського центру зайнятості щодо припинення реєстрації ОСОБА_1 як безробітного та скасувати наказ Нововолинського міського центру зайнятості від 11 лютого 2016 року № НТ 160211 про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_1 з 11 лютого 2016 року.
Зобов'язати Нововолинський міський центр зайнятості поновити реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного з 11 лютого 2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков