Справа № 161/7112/16-ц
Провадження № 2/161/2846/16
21 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Марчак Е.Є.
за участю:
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року, яким з нього на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вважає, що на теперішній час існують підстави для зменшення аліментів, передбачені ч. 1 ст. 192 СК України. Так, він одружений з іншою жінкою, у них є малолітня дитина. У зв'язку зі зміною його сімейного стану потрібні додаткові кошти на забезпечення своєї родини. Його сім'я проживає в орендованій квартирі за адресою: М. Дніпропетровськ, вул. Баумана, 10/87, за договором оренди орендна плата складає 15000 грн. на місяць. Крім того, на його утриманні перебувають батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є особами похилого віку та потребують його матеріальної підтримки. Його батько має проблеми із зором, потребує лікування, що також потребує грошей. Він (позивач) має кредитні зобов'язання перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 14.05.2008 року, який був укладений в той період коли він був одружений з відповідачкою. Договір був укладений в інтересах сім'ї для придбання житла, він сплачує цей кредит самостійно. Згідно довідки з місця роботи він має посадовий оклад у розмірі 62609 грн. Отже, розмір аліментів присуджених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року складає 20869,67 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років складає 1531 грн., отже на двох дітей він буде складати - 3062 грн. Зазначеної суми достатньо для задоволення потреб дітей. Розмір аліментів в сумі 20869 грн. значно перевищує потреби дітей, порушує його права. Він згодний сплачувати аліменти у розмірі 1/19 частини від своїх доходів , що дорівнює 3295,12 грн. та перевищує розмір прожиткового мінімуму на кожну дитину. Будь-які кошти понад зазначену суму позивач має сплачувати на власний розсуд та за власним бажанням. Просить суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року до 1/19 частини від всіх його доходів, але неменше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути на його користь судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності та за відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що твердження позивача про те, що аліменти на утримання дітей, які вона одержує, складають понад 20000 грн. не відповідає дійсності - аліменти вона отримує в значно меншому розмірі, приблизно 8000 грн. на місяць. Кредит про який веде мову позивач він взяв в банку на власні потреби, щоб розрахуватися за шкоду, завдану ДТП, яка сталася з його вини. Крім того, в даній ДТП з вини позивача постраждав їх син ОСОБА_8. ОСОБА_8 отримав черепно-мозкову травму у зв'язку з чим він перебуває на обліку у лікаря, у дитини погіршився зір, що потребує додаткових витрат для лікування та обстеження дитини. Обидва сини відвідують додатково секції та гуртки, що потребує грошових коштів. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачки суду пояснив, що вважає позов таким, що не підлягає до задоволення, оскільки новий шлюб позивач уклав в 2011 році, а тому не зрозуміло яким чином ця обставина впливає на необхідність зменшення розміру аліментів у 2016 році. Народження у позивача в 2014 році доньки не є свідченням зміни сімейного стану у розумінні положень ст. 192 СК України. Це не змінює того факту, що у позивача залишилося двох синів від попереднього шлюбу і вони потребують утримання позивача. Позивач жодним чином не довів зміну свого матеріального становища, надана ним довідка про заробіток не відповідає вимогам чинного законодавства. Факт у тримання непрацездатних батьків позивач також не довів належними та припустимими доказами. Вважає, що передбачених законом підстав для зменшення розмірі аліментів немає.
Вислухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони мають двох спільних дітей - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 6). Вказане рішення суду набрало законної сили.
Згідно з ч. 1.ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на дану правову норму, що регулює спірні відносини, предметом дослідження у даній справі є зміна матеріального, сімейного становища платника аліментів.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 29.01.2014 року у позивача ОСОБА_3 в іншому шлюбі народилася донька - ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 8).
Тож, сімейний стан платника аліментів з народженням дитини у іншій сім'ї змінився і ці обставини зі збільшенням складу членів родини, потягли зміни матеріального становища позивача.
Одночасно з цим, однією з підстав для зменшення розміру аліментів позивач зазначив, що в нього збільшився заробіток, а відтак збільшився і розмір аліментів, які він має сплачувати на користь відповідачки ОСОБА_1
З аналізу положень ч. 1 ст. 192 СК України слідує, що зменшення розміру аліментів є правом а не обов'язком суду, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів судом мають враховуватись конкретні обставини справи.
Позивачем та його представником не надано суду належних та припустимих доказів того, що зміни в сімейному стані позивача ОСОБА_3, позбавляють його можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх синів у визначеному судом розмірі. Всі без виключення доводи позивача в цій частині ґрунтуються тільки на його поясненнях.
Позивачем не надано належних та припустимих доказів того, що аліменти, які отримує відповідач ОСОБА_1 складають 20869 грн. на місяць.
Надана позивачем на підтвердження свого доходу довідка (а.с.22) не відображає реальний дохід позивача, оскільки в ній не зазначені обов'язкові до сплати податки та інші платежі, в ній також не зазначено за який місяць вказаний позивачем дохід отримано.
Що стосується доводів позивача про те, що його матеріальний стан змінився внаслідок того, що він орендує житло в м. Дніпропетровську та сплачує кредит за договором, укладеним з ПАТ «Дельта банк», то суд ці доводи до уваги не приймає з огляду на наступне.
Так, на підтвердження вказаних доводів позивачем надано договір оренди житлового приміщення від 25.12.2015 року (а.с. 9-10). Проте, будь-яких доказів сплати оренди за дане житло в розмірі 15000 грн. на місяць позивач суду не надав.
Крім того, як слідує з п. 9.1 договору, строк дії даного договору закінчився ще 05.01.2016 року.
Як вбачається з кредитного договору № 0205/0508/55-010 від 14.05.2008 року (а.с. 14-18) кошти ОСОБА_3 надані не на купівлю житла, а на споживчі потреби.
З пояснень відповідачки ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні слідує, що виконання зобов'язань позивача ОСОБА_3 за кредитним договором забезпечене нерухомим майном, яке є її особистою власністю . Доказів іншого позивачем та його представником суду не надано.
Позивачем та його представником не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками позивача і що ці особи знаходяться на його утриманні чи отримують від нього матеріальну допомогу.
Статтею 3 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Твердження позивача про те, що він має сплачувати аліменти у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину, а будь-які кошти понад зазначену суму має сплачувати на власний розсуд і за власним бажанням, суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.
Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року аліменти, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 визначені у частці від його заробітку - позивач має сплачувати 1/3 частину від всіх видів свого заробітку (доходу), скільки б він на становив. Максимальний граничний розмір аліментів діючим законодавством не визначений, ч. 2 ст. 182 СК України визначена лише нижня гранична межа.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміни, що відбулися в його житті позбавляють його можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей на користь відповідачки ОСОБА_10 у визначеному судом розмірі.
На підставі ст. 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_11