"29" червня 2016 р.Справа № 915/1953/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів Діброви Г.І., Разюк Г.П.;
при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 23 від 03.03.2016 року;
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 209 від 04.01.2016 року;
від третьої особи - ОСОБА_1, за довіреністю №34 від 02.03.2016 року;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” і Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року
у справі № 915/1953/15
за позовом Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРУМ СОРС”
про стягнення штрафу в сумі 1 049 172,90 грн. за договором підряду від 29.08.2014 року №КС-КЗГО/138-14Пд,
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року у даній справі частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” (Далі - ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” (Далі - ТОВ ВО „Каскад”) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРУМ СОРС” (Далі - ТОВ „КОРУМ СОРС”) про стягнення штрафу в сумі 1 049 172,90 грн. за договором підряду від 29.08.2014 року №КС-КЗГО/138-14Пд. Суд стягнув з ТОВ ВО „Каскад” на користь ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” 387 194,73 грн. штрафу та 5 807,92 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 661 978,17 грн. штрафу було відмовлено.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що згідно наданого відповідачем календарного графіку останньою датою виконання робіт є 02.12.2014 року, а отже загальна кількість прострочених днів становить 31 день за період з 03.12.2014 року по 02.01.15 року, а відповідно зробленого судом першої інстанції перерахунку 1% штрафу становить 774 389,46 грн. (2 498 030,47 х 1% х 31 дні).
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заявляв клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що порушення строків відповідачем обумовлене несприятливими умовами погоди у м. Кривий Ріг (максимальний вітер 10 м/с та більше, опади, туман, ожеледь), при яких він не мав можливості виконувати заплановані роботи, з огляду на безпеку робіт, натомість відповідач прийняв всі можливі заходи для своєчасного виконання робіт.
Суд першої інстанції зменшив розмір штрафу в сумі 774 389,46 грн. на 50%, тобто до 387194,73 грн. на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вказавши при цьому, що клопотання відповідача підтверджується довідкою Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології № 10-02-346 від 16.11.15 року за період з 01.09.2014 року по 02.01.2015 року, посилаючись на Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 62 від 27.03.07 р., згідно яких не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який ускладнює видимість в межах фронту робіт.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ ВО „Каскад” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю, прийнявши нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив про наявність природних умов за яких не могли виконуватися роботи на висоті, а згідно з Наказом Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 27.03.2007 року затверджено „Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті”, згідно з п.1.16 яких не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35 С або нижче мінус 20 С. З Довідки Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології Авіаметеостанції міста Кривий Ріг №10-02-346 від 16.11.2015 року у періоди з 01.09.2014 року по 02.01.2015 року у місті Кривий Ріг 31 день були несприятливі погодні умови, а отже підрядник не мав права піддавати небезпеці життя робітників та порушувати норми законодавства по безпеці праці і як наслідок відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.
Також ТОВ ВО „Каскад” зазначає, що штраф, заявлений позивачем не є пенею та не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки та нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” також звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати частково рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким задовольнити його позовні вимоги частково, стягнувши з ТОВ ВО „Каскад” на його користь 774 389,46 грн. штрафу та 11 615,92 грн. судового збору.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зауважив, що не оскаржує та визнає перерахунок місцевого господарського суду штрафу у розмірі 774 389,46 грн., однак, він категорично не згодний зі зменшення місцевим господарським судом розміру неустойки (штрафу) на 50 %, оскільки вважає, що відсутні підстави для такого зменшення.
10.05.2016 року через відділ діловодства Одеського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просив залишити її без задоволення.
25.05.2016 року через відділ діловодства Одеського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 25.05.2016 року представники позивача та третьої особи не заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою від 25.05.2016 року розгляд справи було відкладено на 29.06.2016 року.
21.06.2016 року через відділ діловодства Одеського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, , а саме експертного висновку Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області №120-0288 від 17.05.2016 року, які судовою колегією були долучені до матеріалів справи. Дані докази в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України прийняті судовою колегією з огляду на неможливість їх надання місцевому господарському суду, оскільки вказаний висновок було виготовлено вже після винесення рішення по даній справі. Також, 21.06.2016 року та 29.06.2016 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він знов зауважує, що штраф не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу. Вказані пояснення долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 29.06.2016 року представники сторін підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечення на них. Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги позивача та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 29.08.2014 року між ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”, від імені та за рахунок якого діяло ТОВ “КОРУМ СОРС” на підставі договору комерційного представництва № 9/2013-У від 24.12.2012 року та ТОВ ВО “Каскад” було укладено Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № КС-КЗГО/138-14Пд (Далі - Договір підряду).
Відповідно до п. 1.1 Договору підряду в порядку та на умовах, передбачених цим договором, ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” доручило, а ТОВ ВО “Каскад” прийняло на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів та/або матеріалів позивача, виконати роботи на об'єкті позивача, відповідно до кошторисної документації (додаток № 1 до договору) і технічного завдання (додаток № 2 до договору), які є невід'ємними частинами цього договору і в терміни, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 3 до договору). Позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи, в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з пунктами 2.1., 2.5. Договору вартість робіт по договору визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації та складає суму 2 323 999,99 грн. Загальна вартість робіт може бути зменшена, виходячи з фактичного об'єму виконаних робіт. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що ТОВ ВО “Каскад” зобов'язано виконати роботи протягом 60 робочих днів з моменту підписання цього договору.
Пунктом 6.4.1 договору сторони обумовили, що роботи вважаються прийнятими з моменту підписання позивачем наданого остаточного акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та затрат.
Згідно з п. 8.2 Договору за порушення строків початку і закінчення виконання робіт, а також строків, передбачених п.п. 3.5, 6.2, 6.3, 6.4, 6.6 Договору, за порушення інших термінів, встановлених цим договором, ТОВ ВО “Каскад” зобов'язано сплатити ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” штраф у розмірі 1% від загальної вартості робіт за цим договору, за кожен день прострочення до моменту належного виконання.
Відповідно до п. 11.1 договору, він вступив в силу в день його підписання обома сторонами та діяв до 31.12.2014 року, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Договір підряду було підписано 29.08.2014 року.
Крім того, сторонами підписані передбачені Договором Додатки, а саме: додаток № 1 - договірна ціна і кошторисна документація; додаток № 2 - технічне завдання, додаток № 3 - календарний графік виконаних робіт; додаток № 4 - перелік видів порушень і матеріальної відповідальності відповідача є його невід'ємними частинами.
13.10.2014 року сторонами за Договором підряду було підписано Додаткову угоду, відповідно до якої були внесені зміни до п.п. 2.1, 2.5 Договору та зазначено, що вартість робіт за договором підряду № КС-КЗГО/138-14Пд від 29.08.2014 року визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації (додаток № 1 до договору) і становить 2 498 030,47 грн. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача в національній валюті України в порядку: передоплата в розмірі 464 800,00 грн., остаточна оплата в розмірі 2 033 230,47 грн.
19.11.2014 року ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” направив ТОВ ВО “Каскад” лист № 53, яким повідомив, що станом на 19.11.2014 року не виконаний певний перелік робіт, та попереджено, що за порушення строків початку та закінчення робіт, згідно з п.п. 8.2, 8.4 Договору підряду, йому будуть нараховані штрафні санкції.
23.11.2015 року ПрАт “Криворізький завод гірничого обладнання” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просило стягнути з ТОВ ВО “Каскад” штраф у сумі 1 049 172,90 грн. за період з 22.11.2014 року по 02.01.2015 року.
В позовній заяві ПрАт “Криворізький завод гірничого обладнання” вказав, що на виконання умов договору № КС-КЗГО/138-14Пд від 29.08.2014 року відповідачем були виконані роботи на загальну суму 2 498 030,47 грн., про що сторонами складено та підписано без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 29.12.2014 року, №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 від 02.01.2015 року.
Проте, як вказує позивач, відповідач порушив строки, передбачені п. 3.5 Договору підряду, оскільки останній акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний сторонами 02.01.2015 року, тобто прострочення виконання робіт становить 42 дні (з 22.11.2014 року по 02.01.2015 року), тому позивач нарахував відповідачеві 1% штрафу, згідно з п. 8.2 договору, який становить 1 049 172,90 грн. (2 498 030,47 х 1% х 42 дні).
Судова колегія, надавши оцінку фактичним обставинам справи, вважає, що висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення нарахованих штрафних санкцій за прострочку виконання відповідачем договірного негрошового зобов'язання є вірним, але рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру стягнутої неустойки, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі з договору.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У статтях 610, 611 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, умови укладеного між сторонами без заперечень та зауважень в добровільному порядку Договору встановила, що дійсно роботи були виконані відповідачем з прострочкою встановленого Договором строку їх виконання, а саме 42 дні (з 22.11.2014 року по 02.01.2015 року).
Як вже зазначалося раніше, сторони в п. 8.2 Договору передбачили, що за порушення строків початку і закінчення виконання робіт, а також строків, передбачених п.п. 3.5, 6.2, 6.3, 6.4, 6.6 Договору, за порушення інших термінів, встановлених цим договором, ТОВ ВО “Каскад” зобов'язано сплатити ПрАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” штраф у розмірі 1% від загальної вартості робіт за цим договору, за кожен день прострочення до моменту належного виконання.
Аналізуючи правову природу обумовлених сторонами договірних штрафних санкцій, судова колегія зазначає, що в даному випадку сторони домовились про застосування до винної сторони, яка не виконала у строк негрошове договірне зобов'язання, штрафних санкцій у розмірі 1 % від загальної вартості робіт за кожний день прострочки, що не заборонено чинним законодавством України, оскільки в силу свободи договору сторони є вільними у виборі форм відповідальності, які одночасно є і видами забезпечення виконання належним чином договірного зобов'язання (подвійна правова природа). У зв'язку з тим, що між сторонами виникли правовідносини зі своєчасного виконання підрядних робіт, то на ці умови договору розповсюджують свою дію як норми Цивільного кодексу України, так і норми статті 230 Господарського кодексу України щодо можливості застосування сторонами обраних в добровільному порядку штрафних санкцій за прострочку виконання негрошового договірного зобов'язання.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачені Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України.
Отже суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції, за невиконання або неналежне виконання негрошових договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція міститься в Постановах Верховного суду України, зокрема в Постанові №14/80-09-2056 від 22.11.2010 року.
Згідно з ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, є обов'язковим та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як вже зазначалось раніше, Наказом Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 27.03.2007 року затверджено „Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті”, відповідно до п.1.16 яких не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35 С або нижче мінус 20 С.
Згідно з Довідкою Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології Авіаметеостанції міста Кривий Ріг №10-02-346 від 16.11.2015 року у періоди з 01.09.2014 року по 02.01.2015 року у місті Кривий Ріг 31 день були несприятливі погодні умови.
Враховуючи викладене, місцевим господарським судом правомірно прийняті до уваги вищевказані обставини з урахуванням вимог статті 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 50 %, що є суб'єктивним правом суду і не може бути підставою для скасування рішення в цій частині судом апеляційної інстанції.
Крім того, в процесі повторного розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем було надано експертний висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №120-0288 від 17.05.2016 року в якому було визначено, що покрівельні роботи відносяться до робіт на висоті, з підвищеною небезпекою і включені до видів робіт, до яких висуваються підвищені вимоги по дотриманню правил безпеки. Роботи на висоті повинні виконуватись у відповідності вимогам чинного законодавства України, зокрема вимогам Наказом Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 27.03.2007 року, ДБН А.3.2-2-2009 „Охорона праці і промислова безпека в будівництві”, ДСТУ Б А.3.2.-11:2009 „Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки” та інше.
Також, експерт у висновку зазначив, що в місті Кривий Ріг в період з 01.09.2014 року по 02.01.2015 року встановлено 41 день з несприятливими погодними умовами, в тому числі 10 днів, які приходяться на вихідні, виконання робіт на висоті в які згідно Наказу Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 27.03.2007 року не дозволяється.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача в апеляційній скарзі на те, що підрядник не мав права піддавати небезпеці життя робітників та порушувати норми законодавства по безпеці праці, а також з висновком місцевого господарського суду про те, що прострочка виконання зобов'язання починається з 03.12.2014 року по 02.01.2015 року.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій та період їх нарахування колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд помилково не врахував, що в цей період прострочки мали місце несприятливі погодні умови та вихідні дні, коли відповідач не мав права здійснювати роботи.
За таких обставин, кількість днів прострочки складає 11 і загальна сума штрафних санкцій за цей період становить 274 783,30 грн.
Тобто, правомірними і доведеними позивачем є позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій у вищевказаному розмірі.
Враховуючи задоволення місцевим господарським судом клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 137 391,65 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” є такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, тому апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Одночасно з цим, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” є частково обґрунтованими, з огляду на те, що відповідач помилково ототожнює правову природу встановленою сторонами договірної штрафної санкції із штрафною санкцією за порушення грошового зобов'язання, оскільки в даному випадку сторонами передбачено форма відповідальності і забезпечення виконання негрошового договірного зобов'язання.
За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року у даній справі - зміні з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 137 391,65 грн. штрафних санкцій з відмовою у задоволення позову в іншій частині.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49; 99; 101; 102; п. 4 ст. 103; п. 1 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року по справі № 915/1953/15 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року по справі № 915/1953/15 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року по справі № 915/1953/15 змінити.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 049 172,90 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” (вул. Баштанської Республіки, 54, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, код 13847146) на користь Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” (вул. Заводська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код 31550176) 137 391,65 грн. штрафних санкцій та 2 060,87 грн. судового збору.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” про стягнення штрафу в сумі 911 781,25 грн.
В решті рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року по справі № 915/1953/15 залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” (вул. Заводська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання “Каскад” (вул. Баштанської Республіки, 54, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, код 13847146) 2 250,34 грн. судового збору за апеляційний перегляд.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді Г.І. Діброва
ОСОБА_3